Також, за її словами, у МОЗ відмінили розподіл громадян України на сільських та міських жителів, тому що” однозначно невідкладні стани протікають однаково, як в жителя села, так і міста”.

Ось 4 типи викликів “швидкої”:

Критичний стан

“Наприклад, це зупинка дихання, це масивна кровотеча, це той стан, який загрожує насамперед життю пацієнта”, – пояснює Садов’як.

До такого пацієнта бригада має заїхати за 10 хвилин.

Екстрений стан

“Це випадок, коли несвоєчасне надання медичної допомоги може призвести до різкого погіршення стану здоров’я. Наприклад, порушення свідомості – це підозра на інфакрт чи інсульт”, – розповідає заступниця міністра.

До таких людей “швидка” має їхати щонайдовше 20 хвилин.

Невідкладний стан

Це означає, що пацієнт не перебуває в критичному стані, проте потребує огляду медичного працівника.

“Наприклад, підвищення артеріального тиску, яке не несе загрозливих станів. Або, наприклад, підозра на пневмонію”, – пояснює Садов’як.

У цьому випадку дистпетчер, спілкується з пацієнтом, аналізує його стан.

Про це звернення він може повідомити сімейного лікаря, передати цей виклик в центр первинної медико-санітарної допомоги.

А за відсутності можливостей бригада екстреної медичної допомоги все-таки може приїхати.

“Але це буде протягом певного періоду і це не буде бригада, яка виконує виїзди на екстрені і критичні випадки”, – додає заступниця міністра.

Непрофільні виклики

Це стани, які не потребують безпосереднього огляду лікаря.

“Диспетчер може порекомендувати щось дистанційно, залучивши лікаря екстреної медичної допомоги або все ж таки звернутися до сімейного лікаря”, – пояснює Садов’як.

У МОЗ кажуть, що розуміють, що встановлення таких нормативів на 100% не вплине на вчасне прибуття екстреної бригади медичної допомоги.

“Тому МОЗ працює над тим, щоб покращити матеріальну базу, тобто оновити наш автомобільний парк.

Ми вже в очікуванні завершення процедури закупівлі для станцій невідкладної допомоги”, – стверджує заступниця міністра.

Поділитися в соціальних мережах