У Раді пообіцяли врятувати віскі від заборони
У парламентському комітеті з питань податкової та митної політики обіцяють виправити помилку, через яку понад тисячу імпортних видів віскі опинилися під загрозою заборони.
Про це повідомляє Укрінформ.
1 липня набирають чинності зміни до Податкового кодексу України із так званого “бюджетного пакета-2019”. У частині, що стосується акцизів на алкоголь, зокрема, йдеться і про визначення поняття “віскі”. Законом визнано, що “віскі – це алкогольний напій, міцністю від 35 до 45 відсотків об’ємних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках (ємностях з обвугленою дубовою клепкою) зернового дистиляту”.
Це визначення суперечить міжнародному законодавству – нормам ЄС, згідно з якими в Європі встановлено лише мінімальну межу концентрації спирту в об’ємному відсотку в розмірі 40% – без верхньої межі. Також там немає ні слова про коньячну технологію, адже віскі виробляють шляхом перегонки сусла.
У парламентському комітеті стверджують, що це всього лише “технічна помилка”.
Міжнародна асоціація віскі рекомендує вказати максимальну можливу міцність напою – 70%.
Торік в Україну імпортували майже 70 тисяч літрів віскі із вмістом спирту більше 45%, вартістю понад 170 мільйонів.
Зміни до законодавства знадобилися, щоб згідно з нормами ЄС “шампанське” стало “ігристим вином”, а “коньяк” – “бренді”. Відповідно до угоди про вільну торгівлю, Україна має 10 років, аби змінити назви згаданих напоїв.
Що ж до “віскі”, то, за словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, на відміну від “коньяку” і “шампанського”, використання цієї назви в Україні взагалі не заборонять. Йдеться лише про виробництво цього напою винятково за визнаною у світі рецептурою.
“Дотепер в Україні активно випускали під його назвою продукцію, яка не відповідала класичному рецепту цього напою. Зараз же питання врегулювали. І це, погодьтеся, важливо не лише для міжнародного іміджу нашої країни, а й для безпеки та захисту інтересів внутрішнього споживача”, – стверджує Несходовський.