Україна відмовляється від використання небезпечного азбесту, але казахи проти
Україна хоче відмовитись від використання у будівництві небезпечного мінералу азбесту, який наносить шкоду здоров’ю і був заборонений уже в 70-ти країнах, зокрема ЄС.
Це передбачається законопроєктом №4142 про систему громадського здоров’я, який незабаром буде винесений на розгляд в комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування.
Відповідний документ Рада ухвалила ще у лютому 2021 року в першому читанні, але на розгляд парламенту не виносився довгий час. Ним забороняється використовувати чи виробляти азбест та азбестовмісні матеріали в будь-яких технологічних процесах і будівництві.
Йдеться про азбест, який, наприклад, міститься в такому покрівельному матеріалі як шифер. Проте це не стосується всього шиферу – в Україні є виробництва, які для виготовлення використовують інші компоненти.
В Україні немає власного видобутку. Щороку хризотил імпортується з Казахстану та Росії. За даними МОЗ, лише з 2006 до 2016 року Україна імпортувала 556 тисяч тонн хризотилового азбесту. З них 64,5% поставили з Росії, 35,5% – з Казахстану.
Зараз в Україні будівельні матеріали з використанням азбесту випускає ТОВ “Краматорський шифер”.
Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язана ввести заборону на використання азбесту в виробництві в рамках адаптації українського законодавства до жовтня 2021 року (7 років від дати підписання Договору).
За даними співрозмовників ЕП в парламенті, є велика ймовірність, що заборона азбесту може бути відтермінована. Хоча для виробників азбесту в документі уже закладений перехідний період.
“Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування. Відповідно, і заборона на використання всіх видів азбесту та азбестовмісної продукції почне діяти через 6 місяців після його ухвалення”, – пояснили ЕП в комітеті здоров’я ВР.
Ще в червні цього року, посилаючись на джерела в парламенті, ЕП писала, що казахські чиновники переконують українську сторону відмовитись від заборони на використання азбесту у виробництві будівельних матеріалів.
Зокрема, за даними ЕП, це питання обговорювалось на засіданні Міждержавної українсько-казахстанської комісії з економічного співробітництва, яке відбудеться 18 червня 2021 року.
Результати того засідання оприлюднив Міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Бахит Сулатнов. У своїх дописах в Facebook він зазначав, що казахи обговорювали з українською стороною питання заборони використання азбесту і наголошував, що це завдасть шкоди казахстанському експортеру “Костанайські мінерали”.
Раніше голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” зазначав, що питання заборони використання азбесту виявилось дуже чутливим для Казахстану.
“Занадто багато лобістських інтересів зачіпає цей закон: від кого ми тільки не отримуємо зараз листи з вимогами прибрати норму, що забороняє азбест. У нас навіть є лист з посольства Казахстану, яке просить не приймати цей закон”, – казав він.
Довідка. Всесвітня організація охорони здоров’я визнає азбест небезпечним для здоров’я. А у класифікації Міжнародного агентства з вивчення раку всі типи азбесту віднесені до першої групи канцерогенів.
З азбестом пов’язані такі хвороби як фіброз легень, мезотеліома, рак легень, гортані та яєчника. Щорічно від впливу шкідливих волокон азбесту у світі гине більше 100 тисяч людей. Окрім ВООЗ, низка інших міжнародних організацій також вважає азбест канцерогеном.
У 2017 році Міністерство охорони здоров’я видавало наказ №339, яким затверджувались нові державні санітарні норми і правила саме у частині впливу азбесту на працівників. Документ забороняв виробництво та використання мінералу.
Утім наказ МОЗ так і не набрав чинності – його скасувало Міністерство юстиції. Після цього відбулась серія судових процесів, в які були втягнуті з одного боку МОЗ і екологічні громадські організації, а з іншого боку – Мін’юст, Державна регуляторна служба та виробники азбест.