Пряма мова Висоцької: “Природою цього реєстру є те, щоб убезпечити, наприклад, навчальні заклади, або лікувальні заклади, або інших людей, які працюють з групами дитячих колективів від того, щоб взяти таку людину на роботу.

Доступ до таких реєстрів матимуть всі наші правоохоронці. Тому реєстр важливий, хоч і складний в наповненні”.

Деталі: Наразі реєстр педофілів працює в тестовому режимі. Міністерство юстиції разом з органами прокуратури і суду наповнює його, вивчаючи особові справи засуджених за подібні злочини. Інформація про злочинців буде зберігатися навіть після відбуття покарання.

Станом на 26 жовтня у реєстрі є дані стосовно 171 особи, яку покарали в судовому порядку за сексуальні злочини проти неповнолітніх.

Водночас Висоцька зазначила, що внесення нових осіб до реєстру відбуватиметься винятково за ухвалою суду. Така процедура запобігає порушенню прав людини та гарантує неупередженість рішення правоохоронців про появу певної особи в цьому реєстрі.

У створенні реєстру, за словами заступниці міністра, українські держслужбовці орієнтувалися на досвід Норвегії, США та Канади, де також діють подібні архіви даних.

Що цьому передувало:

19 грудня 2019 року народні депутати ухвалили закон щодо процедур наповнення та діяльності “реєстру педофілів”. 13 січня 2020 року закон підписав президент Володимир Зеленський.
11 липня 2019 року Верховна Рада посилила кримінальну відповідальність за скоєння сексуальних злочинів проти неповнолітніх, зокрема запровадила примусову кастрацію для засуджених за цими статтями.
У 2018 році Національна поліція запропонувала створити реєстр педофілів, відкритий для всіх людей.

Українська правда

Поділитися в соціальних мережах