Народні майстри з різних районів Сумщини представили найкращі твори у художньому музеї (відео)
Виставка майстрів народних мистецтв відкрилась у Сумському художньому музеї ім. Н.Онацького. На ній народні умільці представили роботи з різьблення по дереву, шкіри, вишивки, витинанки, писанкарства та ткацтва, передає suspilne.media.
Майстриня художньої кераміки Галина Жук родом з села Полошки Глухівського району, де у ХІХ столітті добували каолін для порцелянової мануфактури Міклашевського. Розповідає, що на створення робіт її надихнули спогади з дитинства.
«У мене виставлені дві роботи. Одна називається «Куманець тендітний». Тендітний, тому що він вийшов дуже тоненький. І друга робота – ваза гончарна з ліпними елементами, яка називається «Стрічки нареченої». Мене надихнули іще спогади тих весіль, які я бачила в селі на своїй батьківщині, як прикрашали наречену. І мене дуже вражало багато стрічок, віночок такий. Тоді іще не такі були вінки, як зараз», — розповідає майстриня.
Різьбою по дереву Володимир Баюра займається більше десяти років. Мистецтво освоїв самотужки. «Варяги відіграли, в свій час, досить помітну роль в становленні Руської держави, як наслідок, Української держави. Тому така тема – варяг. Один із наших пращурів, тому що, дійсно, ті варяги, які приходили сюди, оселялись, внесли свій генетичний матеріал в наш рід український», — вважає різьбяр.
Майстриня з витинанки Світлана Бідна представила свою роботу «Світло Дерева життя». «Вирізання серветок, вирізання до Новорічного свята сніжинок – це і є витинанка. Але професійно займаюсь десь із 2013 року, мені це дуже сподобалось. «Дерево життя» — це саме за себе говорить, що спрямоване на процвітання, це як генетичний код нації», — розповідає пані Світлана.
Виставка має назву «Кращий твір року» і проводиться в музеї щороку, говорить заввідділом декоративного мистецтва Ірина Яніна. «Звісно, що майстри кожен рік чекають на таку подію. Представлено понад 180 експонатів в тринадцяти номінаціях. Майстри з різних куточків Сумщини: Шостка, Охтирка, Кролевець, Тростянець, Лебедин і, звичайно, Конотоп», — розповіла Яніна.
