8 лютого з російського полону повернувся 24-річний свесянин Максим Московко, який з лютого по травень 2022 року захищав Маріуполь. Військовослужбовець провів у неволі 20 місяців. Батьки Максима розповіли про сина.

За словами матері військового, про звільнення сина їй повідомили ввечері 8 лютого та з самого ранку у неї було передчуття, що це станеться саме цього дня: “З самого ранку я не могла знайти собі місця, а коли у групі побачила, що сьогодні відбудеться обмін, то почала хвилюватись ще більше. Було передчуття, що Максим буде серед обміняних. О сьомій вечора написали, що обмін вже відбувається і оприлюднили списки. Коли там побачила ім’я сина, то у мене були неймовірні емоції. Я сиділа і чекала, коли він мені зателефонує, і об одинадцятій вечора почула його голос. Я не могла навіть розмовляти і сліз не було, мабуть, я всі їх виплакала, коли чекала, день і ніч плакала”.

У телефонній розмові Максим попросив маму не хвилюватись і повідомив, що відправляється на реабілітацію. “Він сказав: “Мамо, я живий, привіт, я вже в Україні”. А я йому кажу: “Радість ти моя, сонечко ти моє, я готова тобі руки та ноги цілувати за те, що ти живий. Я так хочу тебе обійняти і поцілувати”, — згадує жінка.

Батько військового Валерій розповідає, що син ще з дитинства ріс патріотом України. Подорослішавши, він пішов на строкову службу, а потім підписав контракт з національною гвардією. “Ми йому розповідали, що у нас родичі в Росії та Білорусії. Але для нього в Україні набагато простіше і вільніше. Коли ми його возили до родичів у Білорусь, то там всі були зажаті, боялись щось сказати, а Максим вільно говорив. Його штовхали і питали, як ти можеш таке говорити?”, — говорить чоловік.

За кілька днів до повномасштабного вторгнення Максим поїхав на ротацію до Маріуполя, а 24 лютого з побратимами став на захист міста, розповідає Людмила: “Це була ротація на три місяці з 8 лютого, а війна розпочалась 24-го. Максим з побратимами захищали Маріуполь. Він мені зателефонував і сказав: “Мамо, я буду стояти до останнього, ми будемо захищати нашу Україну. Пробач мені за все, я тебе кохаю”. А я його просила, щоб він залишився живим і молив Бога про це”.

Мати воїна розповідає, підрозділ сина захищав Маріуполь, доки не надійшов наказ президента, з тих пір зв’язку з Максимом не було: “Коли головнокомандувач, наш президент, на всю країну сказав, щоб вони склали зброю для того, щоб зберегти життя, то він вийшов з Азовсталі 17 травня. Його відвезли в Оленівку і у мене з ним зник зв’язок, його не було до грудня 2022 року, коли звільнився товариш сина Владислав, він зателефонував і сказав, не переживайте, ми на одному ліжку разом спали і все добре. Будемо чекати, коли Максим повернеться”.

Зараз батьки Максима збираються у дорогу, щоб побачитись з сином. Вдома чекає на нього і бабуся.

suspilne.media

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах