«89 сортів озимих культур»: які для нового сезону обирають аграрії Сумщини
31 липня у селі Сад Сумського району на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН представили майже 90 сортів озимих культур. Також фермери й науковці обговорювали сучасні технології вирощування та перспективи української селекції.
Юрій Безкоровайний працює комбайнером 15 років. Чоловік каже: сьогодні його завдання — обмолотити демонстраційні посіви озимої пшениці, щоб визначити врожайність кожного сорту. Але працювати на Сумщині стає дедалі важче.
«З 1972 року ця техніка, але знаходимо вихід зі становища, доладовуємо і запчастини знаходимо. Потрапляли під обстріли: “шахеди” прилітали — у посадку ховатися бігли».
За словами наукової співробітниці відділу землеробства Олени Шевченко, під час заходів на День поля аграрії можуть порівняти сорти різних селекційних установ, оцінити їхню врожайність і підібрати насіння для власних господарств.
«У 2025 році ми посіяли 89 сортів. З них представлено 71 сорт — озимої пшениці. Також ми представляємо в цьому році сорти озимих тритикале, жита і ячменю. Щодо пшениці, яку ми вже обмолотили, непогані результати показує інститут землеробства. Пристойні пшениці — Краєвид, Вікторія Поліська, Любітто».
На День поля цьогоріч приїхали близько 20 аграріїв. Заступник директора господарства із села Горобівка Білопільської громади Олексій Рудяк говорить: такі зустрічі допомагають обмінюватися досвідом і знаходити перспективні сорти для вирощування.
«З інститутом ми співпрацюємо давно. У нас є їхні сорти Краєвид та Богдана. А тепер треба купити щось з одеських ранніх».
Нині Інститут Північного Сходу Національної академії аграрних наук України співпрацює із близько сорока господарствами, говорить заступник директора з наукової роботи Микола Собко.
«Господарства щорічно або через рік насіння озимини або інших культур купують. Все залежить від того, який насіннєвий матеріал господарник купив. Супереліта — два роки він може користуватися цим сортом. А якщо придбав еліту — рік. Якщо репродукцію: виростив — продав і знову купуй. І так практикують господарники».
Водночас, додає Микола Собко, аграрії працюють у складних економічних умовах через високу вартість добрив, пального та низькі закупівельні ціни на зерно.
«Засмучує політика вартості ресурсів, які вкладаються в технологію рослин. Ціна однієї тонни мінеральних добрив не найкращої якості — 40 тисяч за тонну. А тонну озимої пшениці нині, враховуючи ситуацію з пальним, і за 6000 не хочуть купувати».
Нині на Сумщині середня врожайність пшениці коливається від 56 до 60 центнерів з гектара, за даними Олександра Маслака, директора обласного департаменту агропромислового розвитку.
«Це прийнятний показник, враховуючи і економічну ситуацію, і ті затрати, які були понесені при вирощуванні даного врожаю».
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ – там ми даємо оперативну інформацію