“Це діти, які були дані Богом”. Батьки загиблих братів Савченків із Сум розповіли їхню історію
13 березня – роковини загибелі військовослужбовця Дениса Савченка. Він захищав країну з 2014 року, втратив брата на російсько-українській війні, загинув у власній квартирі від влучання російського снаряду у 2024 році. В річницю на центральному кладовищі Сум відслужили поминальний молебень за Денисом Савченком. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з батьками братів Савченків та з друзями і колегами Дениса.
“Це діти, які були дані Богом. За 25 років життя Максима, його маленького життя, Денічка подовше прожив, я ніколи не зробила їм зауваження. Знаєте, це був якийсь авторитет батьків. Дуже боляче, коли маєш таких дітей, коли сподіваєшся, коли знаєш, що твоя старість забезпечена і в тебе надійні діти, на яких ти можеш покластися – і так вийшло. Одягнувши погони, вони мали захищати свою Батьківщину”, — ділиться Марина Савченко.
Вона втратила на війні обох синів. На центральному кладовищі Сум вони поруч. Капітан Максим Савченко загинув у бою під Лисичанськом у 2014 році.
Майор Денис Савченко керував підрозділом зв’язку, як розповіла його мама, він не раз ризикував життям під час служби, загинув у власній квартирі внаслідок атаки російського “шахеду” в ніч на 13 березня 2024 року.
“Обідно, що Масічка у бою, а тут підступно, вночі, знаючи про те, скільки дітей в цьому домі знаходиться, скільки людей”, — додала жінка.
У квартирі також були дружина і двоє маленьких дітей Дениса.
“Могло їх теж не бути, ну Денис великий, плита впала на Дениса, і Оксана опинилася під ним, з Олечкою. В останні хвилини я його тримала за руку, а він сказав: «Вибач» і все”, — додала пані Марина.
Денис Савченко, як і його брат Максим, був професійним військовим. Хоча спочатку отримав іншу спеціальність, вважав своїм покликанням військову справу, відслужив у Збройних силах 17 років, з 2014 воював у зоні АТО, розповіла його мама.
“Він завжди хотів стати військовим. Батько був проти, казав: тато військовий, мама військова, хвате нам двох військових. Оскільки він був дуже слухняний і щоб не засмучувати нас, він вступив у Харківський університет МВС, вивчився і каже: “Ні, мамо, це не моє”, — поділилася Марина Савченко.
“В четвертому покоління вже військові, так що в них, я думаю, вибору не було. В них це вже з дитинства, змалечку. Сім’я військових. Мама військова, папа військовий, дідусі військові один і другий, тобто тут не було вибору. Хлопці так виховані”, — розповіла подруга родини Тетяна Дробязко.
Марина Савченко 20 років відслужила в армії, у підрозділах зв’язку. Сергій Савченко повернувся у військо після загибелі сина у 2014 році.
“Ніхто не хоче такої долі своїм дітям, але ми виховані так, виховані своїми батьками, дідами, пращурами нашими. Вони всі стояли за Батьківщину, всі. Хто віддавав своє життя, хто залишився пораненим, хто залишився калікою, хто живий залишився. Я скажу тільки одне: що Максим, що Денис – вони були справжніми воїнами, вони ними і залишаться навіки. Ми ніколи цього не забудемо і ніколи не пробачимо”, — розповів батько Максима та Дениса Сергій Савченко.
В роковини загибелі Дениса Савченка на поминальну панахиду зібралися його близькі і колеги.
“Коли не підійдеш, з будь-яким питанням, все він вирішує, завжди допоможе. Дуже шануємо, поважаємо і ніколи не забудемо”, — згадує підлегла Дениса Савченка Ірина Неваленна.
“Як би йому там не було, він завжди посміхався і завжди підтримував всіх навколо себе і наче, знаєте, оберігав нас всіх. Це людина-свято, це людина-сонце, це людина – величезна-величезна душа. Він наскільки вихований, добрий і чуйний чоловік. Не віриться і ніколи в житті не повіриться, що таке страхіття сталося з цією родиною. Спочатку один син, потім інший. Батькам лише терпіння і Божого благословіння”, — поділилася Наталія Калініченко, колега Дениса.
“Він такий, знаєте був справжній, мужній чоловік, і військовослужбовець, і батько. Я дружила з його сім’єю, наші дітки разом гуляли на майданчиках, і просто до сих пір не віриться, що таке трапилось. Велика шана батькам, що виростили таких синів”, — додала Тетяна Чернігова.
Владислав теж військовослужбовець, розповідає, спочатку вони з Денисом були сусідами, а потім подружилися:
“Перша наша зустріч – я не міг подумати, що це буде настільки світла людина, і він стане найважливішою частиною мого життя. Коли я почав свою військову дисципліну, не було жодного питання, яке б він не допоміг мені вирішити. Наші сім’ї дружили. В мене також син 7 років, і з Дениса сином найліпші друзі зараз”.
На могилах синів мати буває кожного дня. Тут завжди живі квіти. Розповідає, що розслідування обставин загибелі Дениса триває. А вона живе пам’яттю дітей і спілкуванням з їхніми родинами. В Максима народилася донька через кілька місяців після його загибелі. Сину Дениса 6 років, а донечці 2.
“Вони були прекрасними друзями, прекрасними дітьми, чоловіками, батьками. Знаєте, мабуть, якщо чоловіку дається все, може, дійсно, говорять: коли ти зробив у цьому житті все, ти вже досконалий, хороші люди потрібні там. А нам, мабуть, треба виправлятися, тому ми несемо цей хрест”, — говорить Марина Савченко.
За словами пані Марини, їх дуже підтримують друзі Максима і Дениса, вони наче пов’язують батьків із синами.
“Ми звикли, що дітей вдома немає. Діти завжди тільки приїздили у відпустку. І коли дзвонять друзі, думаєш: все добре, вони просто десь. Отак і живеш тим, що вони десь”, — говорить жінка.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ