Без пошти, мобільного зв’язку, і транспортного сполучення: як живе село Річки на Сумщині
Село Річки на Сумщині залишається під постійними обстрілами. Тут немає мобільного зв’язку, транспортного сполучення, не працює пошта й не доїжджає гуманітарна допомога. Попри це, у прифронтовому селі досі живуть близько пів тисячі людей, працюють кілька магазинів.
Як живе громада на сьогодні — розповів Суспільному голова громади Микола Солодовник.
Побут без зв’язку, транспорту та «швидкої»
У селі немає мобільного зв’язку майже три роки. Зв’язок доступний лише через оптоволокно, проте не всі його втановили. В основному це пенсіонери за 60, більшість яких не має інтернету. Також відсутнє транспортне сполучення: дорога до траси Суми-Білопілля розбита вщент. Поліція, ДСНС та екстрена допомога не приїздять.
Поштове відділення не працює. Водночас працюють три продовольчі магазини, власники яких самі возять продукти, а двічі на тиждень відкривається невеликий базар.
Безпека та побутові виклики
«Дрони на оптоволокні, виходи та приходи чути постійно. Стіни дрижать, посуд торохтить»
Наразі у селі живе близько 500 людей проти тисячі до повномасштабного вторгнення. Переважно залишилися пенсіонери та працівники господарств і сільради. Через евакуацію сімей з дітьми у 2024 році вікова категорія мешканців переважно 45+.
Поїздка до Сум потребує наймання водія та автівки, проте мало хто погоджується через небезпеку ураження цивільних авто FPV-дронами на оптоволокні та поганий стан дороги.
Чим займаються люди у вільний час, пан Микола каже: «Ну, які розваги? Посадка картоплі, копка картоплі, обгортання картоплі, боротьба з жуками. Це такі дуже розваги. Дуже гарні розваги. Взимку чистимо сніг, влітку косимо траву».
Місцеві беруть воду з колодязів. Наприкінці літа та восени рівень води падає, іноді вона зникає зовсім, проте критичної проблеми з водозабезпеченням немає.
Газопостачання та електропостачання є. Проте був період, що мешканці місяць були без світла. За потреби на ремонт виїздять представники обленерго, але меканці і самотужки відновлюють
У полях і за селом є нерозірвані боєприпаси та FPV-дрони, частина полів не сіється.
У село не приїздять гуманітарні організації: «Перший раз ми отримували у травні гуманітарку і завозили у Вири. Ми там перегружали на свій транспорт, завозили сюди і тут роздавали вже людям. Але не завжди є можливість його перевезти, не завжди є можливість його десь зберігати. Тому що всі великі приміщення, де ми зберігали, вже попалені ворогом».
Наслідки руйнувань та настрій мешканців
Місцева школа розрахована на 500 учнів, проте останні роки навчалося менше дітей. Її вперше зруйнували у 2023 році. Також спалений будинок культури, у сільській раді двічі міняли вікна через «прильоти». Три магазини зруйновані, два пошкоджені, є руйнування на складах підприємств. У житловому фонді зафіксовані часткові пошкодження, повністю знищених будинків не було. Жертвами атак у 2023, 2024 роках та кілька місяців тому стали троє цивільних.
До села мало хто повертається, проте є переселенці, зокрема з Білопільської громади.
Ще у селі є проблема з безпритульними тваринами. Багато прийшли з сіл, звідки виїхали люди. Є зграї до десяти собак, вони не щеплені. Ще багато диких тварин, додає голова громади.
Домашніх тварин можна щепити звернувшись до медичного працівника у селі, інші ж служби, зокрема ветеринари не приїздять.
«У людей настрій не виїжджати, тому що своє є своє, розумієте? Ніде ми не потрібні, крім своєї домівки. Поки ситуація терпить, так би мовити, тому всі на місцях. І я разом із дружиною», — зазначає Микола Солодовник.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію