У Глухові функціонує одна із трьох найстаріших бібліотек України. Вона стала інформаційно-культурним центром, де задовольняють потреби людей у творчості, відпочинку, здобутті знань і вмінь у майстер-класах. Там зберігають книжку з назвою, яка обґрунтовує 230-річчя бібліотеки «Матеріали для географії і статистики Росії, зібрані офіцерами генерального штабу. Чернігівська губернія». Її видано у Санкт-Петербурзі 1863 року. На сторінці 501 зазначено, що глухівську бібліотеку засновано 1790-го в повітовому училищі, у ній 580 назв книжок — 1281 том, а на її утримання надано 42 рублі 85 копійок.

Нині найстаріша книжка у її фондах — «Історія Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського, ви-дана в Москві 1830 року, пише hlukhiv.info.

Читали ці книжки тільки службовці, відвідування було платним. Нині річний абонемент у Глухові коштує 5 гривень. Для порівняння: коли в Білій Церкві закрили на карантин читальні зали з комп’ютерами з річним абонементом 10 гривень, поновили роботу комерційні комп’ютері клуби, де година роботи коштує 15 гривень.

«Ми виконуємо більш ніж 20 бібліотечних послуг»

Тамара ПРИВАЛОВА,
директорка комунального закладу
«Глухівська центральна районна бібліотека»:

— 1969 року бібліотеку помістили на першому поверсі хрущовки в центрі міста. До речі, стоїть вона на місці Троїцького собору часів Терещенків, який, попри протести зокрема і Олеся Гончара, з надзусиллями зруйнували наприкінці 1960-х. До того бібліотека була в історичній будівлі поміщика Лютого, де нині дитяча бібліотека. Деякі юні читачі це використовують: після години роботи в одному читальному залі перебігають в інший.

У роки нацистської окупації знищили всі радянські книжки із книгозбірень, окрім класики. Районна бібліотека після визволення міста поновила роботу 1943 року.

Нині в нас 50—80 користувачів за день Під час карантину багато людей залишилися без роботи, і кількість читачів зросла. Для запобігання Covid-19 книжки, здані читачами, тримають два тижні в темних мішках.

Бібліотека стала культурним центром з виставками декоративного мистецтва, зустрічами з місцевими і столичними літераторами, творчими вечорами, презентаціями. Серед її здобутків — виграш у двох конкурсах, завдяки яким отримали 10 комп’ютерів для районної бібліотеки і 15 для сільських. У бібліотеці — єдиній в Сумській області представлено факсимільні видання Реймського ХІ століття, Холмського — ХІІІ, Лавришівського ХІV, Євангелій видавництва «Горобець», виданих у межах проєкту «Повертаємо культурну спадщину в Україну». На презентації був присутній міський голова Мішель Терещенко.

Серед проблем — комп’ютеризація бібліотечних процесів, які до нашого райцентру ще не дійшли, нестача коштів на осучаснення приміщення, хоч є підтримка району й міста, сподіваюся на лояльність міської територіальної громади. Уже нема проблем з новими надходженнями в межах державної і обласної програм. Самі купуємо книжки, і автори дарують.

Та книжок ніколи не буває багато. І в мене вдома є невеличка бібліотека. Зараз читаю: «Доцю» про події на Донбасі Тамари Горіха Зерня, яка стала переможницею книги року Бі-бі-сі». Вона наша землячка і приїжджала до нас.

Про діяльність бібліотеки можна дізнатися в інтернеті. Читачі цікавляться здебільшого художньою літературою — історичною, детективами, життєвими історіями кохання, книжками з рибальства та бджільництва, літературою про визначних особистостей, серед яких є вихідці із Глухівщини.

На жаль, маленькі зарплати працівників бібліотек — до 5 тисяч за 10 років стажу — не відповідають навантаженню, бо ми виконуємо більш ніж 20 бібліотечних послуг. Під час карантину пропонували книжки навіть на пляжі.

У майже 30-тисячному місті вісім бібліотек: у школах, університеті, ПТУ, лікарні. У нас зручне розташуванням, наш заклад затребуваний. Його ще більше відвідуватимуть, коли оновимо локації для різного віку, щоб була соціальна кав’ярня з музикою для різних соціокультурних заходів.

Системи, що складалися останніми десятиліттями, руйнуються зі створенням ОТГ: змінюються категорії й робота методичних центрів. Вважаю, що Кабмін повинен змінити вимоги до користувачів бібліотек і нашого навантаження іншою роботою. Бажано, щоб Міністерство культури переглянуло тарифні розряди керівників бібліотечних закладів і посадові оклади. Надбавку слід закладати в посадові оклади. Цього хочуть бібліотечні працівники всієї України. Вітаю їх із професійним святом і дякую за самовіддану працю на благо містян.

Поділитися в соціальних мережах