Чому суд на Сумщині виправдав депутата, який убив лісника?
Резонансний судовий розгляд відбувся 11 травня в Кролевці. Справа стосувалась трагічної загибелі 46-річного працівника місцевого лісництва.
Як встановило слідство, смерть настала внаслідок пострілу з рушниці, здійсненого депутатом облради К. 21 червня 2024 року близько сьомої години вечора на території мисливського господарства, що розташоване в селі Заріччя Конотопського району. Депутат пристрілював власний мисливський карабін, але замість мішені влучив у людину…
Чому лісник опинився на лінії вогню, чому стрілець переплутав цілі – ці та багато інших питань намагався з”ясувати Кролевецький районний суд у відкритому засіданні. Але найнесподіванішим для присутніх виявилося його остаточне рішення – народного обранця повністю виправдали у зв”язку з… недоведеністю вини.
Спробуємо розібратися, чим воно було продиктоване.
День, який закінчився трагедією
За матеріалами справи, того дня К. прибув до мисливського господарства в Заріччі близько четвертої години дня. На базі вже перебували його знайомі та працівники господарства. Як випливало із показань свідків, такі зустрічі були звичною справою – компанія регулярно збиралася тут для відпочинку.
Близько 19-ї вечора депутат вирішив пристріляти власний карабін «Remington 750» калібру 30-06, оснащений приладом нічного бачення. Для цього він вирушив до спеціально облаштованого місця для стрільби, яке учасники процесу називали тиром, хоча офіційно тиром або стрільбищем воно не було.
Перед стрільбою, як стверджував сам К., він двічі попередив присутніх про свої наміри. Спочатку повідомив єгерів, яких зустрів біля господарських приміщень, а потім ще раз окликнув працівників біля загону з оленями.
Після цього він зробив два постріли, перевірив результати, вніс поправки до прицілу і здійснив третій.
Саме цей постріл і виявився смертельним. Коли стрілець підійшов до мішені, то побачив на землі тіло майстра лісу Воронізького лісництва. Куля влучила чоловікові в голову. Шансів вижити він не мав.
Що показало слідство
Огляд місця події підтвердив: загиблий знаходився безпосередньо біля мішені. Поряд із тілом виявили частини розтрощеної черепної коробки, рацію, особисті речі та сліди крові. Експерти встановили, що смерть настала від наскрізного вогнепального поранення черепа з руйнуванням кісток та головного мозку.
Слідство виходило з того, що К. як власник зброї та досвідчений мисливець був зобов”язаний переконатися у відсутності людей у секторі стрільби. Оскільки він цього не зробив, а постріл призвів до смерті людини, його дії кваліфікували за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство). Така кваліфікація згодом стала одним із ключових моментів справи.
Версія обвинуваченого
Сам депутат із самого початку заперечував будь-який умисел. За його словами, із загиблим його пов”язували багаторічні дружні та робочі стосунки. Жодних конфліктів між ними ніколи не виникало.
У суді К. детально описав свої дії. Він наполягав, що перед пострілом оглянув сектор стрільби як неозброєним оком, так і через прилад нічного бачення. Нікого з людей на лінії вогню не помітив.
Більше того, за його словами, він був переконаний, що лісник разом із іншим працівником залишився біля вольєру з оленями.
Після виявлення тіла депутат одразу повідомив про трагедію інших присутніх та наказав нікому не наближатися до місця події до приїзду поліції.
Цю обставину суд згодом також врахує як таку, що не характерна для людини, яка щойно вчинила умисне вбивство.
Що розповіли свідки
Показання свідків загалом підтвердили версію обвинуваченого щодо відсутності конфлікту.
Працівник господарства, який разом із загиблим годував оленів, розповів, що після завершення роботи лісничий несподівано сказав: «Піду подивлюся» і рушив у бік мішеней. Чому саме він туди пішов, свідок пояснити не зміг.
Інші учасники подій також підтвердили, що між депутатом та лісником були нормальні стосунки, а сварок чи суперечок того дня ніхто не бачив.
Навіть вдова загиблого повідомила суду, що К. особисто говорив їй про випадковий характер трагедії та після смерті чоловіка допомагав родині.
Найважливіший доказ – слідчий експеримент
Фактично долю справи вирішив слідчий експеримент. Під час його проведення на відстані близько 100 метрів від місця стрільби встановили манекен, максимально схожий на загиблого за зростом та одягом. Передбачуване положення тіла також відтворили відповідно до матеріалів огляду місця події.
Особливу увагу приділили приладу нічного бачення, через який К. здійснював наведення.
Результати виявилися несподіваними. Сам обвинувачений заявив, що через прилад бачить лише контури мішені, але не розрізняє манекен.
Ще важливішими стали висновки спеціаліста, який незалежно оглянув ту ж саму ділянку через той самий прилад.
За словами спеціаліста, за наявних умов він також не зміг розрізнити людину перед мішенню. Видимою залишалася лише темна пляма, а огляд суттєво погіршувала прицільна сітка приладу.
На пряме запитання слідства, чи можливо за таких умов побачити нерухомий манекен на фоні картонної мішені зі ста метрів, спеціаліст відповів однозначно: ні.
Саме цей висновок став одним із центральних аргументів захисту.
Позиція адвоката
Адвокат депутата наполягав, що йдеться про трагічний нещасний випадок. За його словами, обвинувачений не лише не мав мотиву для вбивства, а й попередив усіх присутніх про стрільбу.
Захисник також звертав увагу на те, що місце пристрілки було огороджене та використовувалося саме для стрільби.
«Чого туди пішов потерпілий – ніхто не знає», – підкреслював адвокат.
Рішення суду
У мотивувальній частині вироку суд так пояснив свою логіку.
Стаття 115 КК України передбачає саме умисне позбавлення життя. Для обвинувального вироку необхідно довести, що людина усвідомлювала наслідки своїх дій та бажала або свідомо допускала смерть потерпілого. На думку суду, прокуратура цього не довела.
Не було встановлено мотиву. Не було доведено наявності конфлікту. Не було доказів того, що стрілець бачив потерпілого перед пострілом. Не спростовано результати слідчого експерименту щодо обмеженої видимості.
Окремо суд звернув увагу, що сторона обвинувачення фактично не пояснила, які саме правила поводження зі зброєю були порушені та як саме це пов”язано з пред”явленим обвинуваченням в умисному вбивстві. Отже обвинувачення було побудоване переважно на припущеннях, а не на доказах, які підтверджують умисел «поза розумним сумнівом». Саме тому депутата виправдали.
Одночасно було скасовано арешт на вилучене майно, а речові докази постановлено знищити після набрання вироком законної сили.
Питання, які залишилися без відповіді
Ця справа навряд чи залишила байдужими навіть тих, хто далекий від мисливства чи судових баталій.
З одного боку, є загибла людина, яка отримала смертельну кулю від пострілу депутата. Цей факт ніким не заперечується.
З іншого – кримінальний процес вимагає довести не сам факт пострілу, а умисел на вбивство. І тут позиція суду начебто виглядає логічною: якщо обвинувачення обрало найтяжчу статтю, воно повинно було надати переконливі докази умислу.
Втім, залишається питання. Якщо смерть людини настала внаслідок пострілу, здійсненого під час пристрілки зброї, чи означає відсутність умислу повну відсутність кримінальної відповідальності? Саме навколо цього сьогодні точаться найбільші суперечки.
Не менш активно в громаді обговорюють і політичний аспект справи. Виправдання депутата в резонансному провадженні неминуче породжує підозри та чутки. Чи могли статус, зв”язки та авторитет обвинуваченого вплинути на перебіг процесу? Доказів цього немає. Але й повністю відмахнутися від таких підозр суспільство навряд чи зможе.
Зрештою, суд ухвалює рішення на підставі доказів, а не громадських настроїв. Проте саме тому остаточну оцінку справі тепер має дати апеляційна інстанція.
Тож остаточна крапка в цій історії ще не поставлена. Як стало відомо, прокуратура вже оскаржила виправдувальний вирок. Попереду на учасників процесу чекає новий раунд судового протистояння, який може або підтвердити висновки Кролевецького районного суду, або змусити по-новому поглянути на трагічні події червневого вечора в мисливському господарстві.