На ім’я мешканця Сум взяли 16 позик. Наразі шість договорів по них визнали недійсними. Чого остерігатися, як убезпечити себе та що робити, коли ви потрапили в подібну ситуацію в ефірі “Українського радіо Суми” розповіла начальниця відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Іваненко.

За її словами, випадок з 16-ма позиками пов’язаний з мікрокредитами: “Наразі триває процес скасування договорів, щоб людину більше не тероризували колектори та мікрофінансові компанії. Уже шість з них визнали недійсними”.

Небезпечні мікрокредити

Необхідно розуміти, говорить Іваненко, що є поняття кредитного зобов’язання, а є поняття мікрокредиту. Різниця полягає в порядку надання й в сумі, яку беруть люди. “Мікрокредити це — від 2 до 5 тисяч гривень. Їх можна отримати за більш спрощеним порядком. Такі позики дають не лише банки, а й різноманітні фінансові установи, які ми називаємо, МФО”, — каже вона.

У банку під час оформлення, зазначає Іваненко, працівники проводять перевірку вашої кредитної історії, можливостей виплати, інколи беруть заставу. “А мікрокредити це прийшов — показав паспорт, код або сфотографував, відправив все онлайн і отримав гроші. Умови договору такого кредиту містять дуже багато підводних каменів, де вказані різноманітні відсотки, пеня за певні послуги”, — пояснює юристка.

Вона зазначає: люди можуть навіть не знати про те, що якщо вони прострочать виплату на один день, то можуть отримати великі штрафи. Деякі з них сягали суми самого кредиту. Також небезпечним є те, що на сьогодні законодавчо не досить врегульоване питання мікрокредитів. “Люди, які до нас звертаються, говорять, що позичають 2 тисячі, а віддають 10. Є такі випадки, коли діти беруть копії паспортів батьків і онлайн отримують мікрокредити. Це роблять сусіди, рідні, брати, сестри”, — каже Іваненко.

Пані Юлія додає: “По студентах взагалі ситуація критична, бо вони проживають по кілька людей. Наприклад, подружка взяла паспорт, зробила мейкап, фото надіслала до цієї організації – і кредит вже висить на тій людині, яка взагалі не знає що це таке”.

Також вона наголошує, що не можна зволікати з заявами після втрати документів (паспорта та ідентифікаційного коду): “Відразу потрібно звертатися до поліції. Це допоможе захистити себе. Коли до них звернуться ці організації або банки і скажуть, що від вашого імені взяли кредит, підтвердженням стане те що саме в цей період від вас було звернення”.

Що робити, якщо на вас взяли позику?

За словами Юлії Іваненко, необхідно з’ясувати, що за фінансова установа вам телефонує, який номер кредитного договору, яка сума була взята. Потрібно писати заяву до цієї мікрофінансової організації: на ім’я її керівника, про те що ви ніколи не брали такий кредит. “Просіть надати копії усіх договорів, розрахунків для того, щоб надалі можна було щось зробити або через суд, або через поліцію. Компанії перевіряють: коли взяли кредит, які документи надавалися, з якого мобільного пристрою заходили і т. д. Однак не всі приймають рішення про те, щоб визнати такий кредит не дійсним, тому що це — не в їхніх інтересах. Тут потрібно захищатися”, — сказала вона.

По-перше, говорить Іваненко, коли просите перевірку і вам відмовляють, то треба йти до суду. Крім того, ви маєте право звернутися до поліції та кіберполіції, якщо кредит взяли онлайн. У випадку, коли кіберполіція не знайде цих людей, доведеться знову ж таки йти до суду, щоб визнати такий договір не дійсним, і з бюро кредитних історій вилучити вашу.

Відповідальність кредитних установ

На жаль, говорить Іваненко, поки що законопроєкт про колекторську діяльність — на розгляді у Верховній раді, він прийнятий у першому читанні. “Дійсно посилилася роль кіберполіції, поліції. Однак дуже важко розслідуються такі справи і їх дуже багато. І стає ще більше. Поки не буде на законодавчому рівні врегульоване питання саме колекторської діяльності та порядок “вибиття” цих боргів, доти ми не зсунемося з мертвої точки”, — сказала вона.

За її словами, людина має право подавати заяву на стягнення компенсації за моральну шкоду в тому числі, якщо вона не знала про те, що на неї взяли позики. “Наразі мікрокредити видають з 18 років, але деякі організації надають їх вже з 14-ти, коли в людини є паспорт. Вони діють на межі закону і на межі совісті. За таке є загальна, кримінальна відповідальність, спеціальної — немає. Тобто, проводиться перевірка, можуть відкривати кримінальні справи щодо керівника, позбавляти ліцензії або призупинити діяльність”, — сказала вона.

Заходи безпеки

Юлія Іваненко рекомендує раз на рік звертатися до Бюро кредитних історій, щоб перевірити свою. Людина таким чином зможе побачити, які у неї кредити були, які є наразі. “Це дуже просто: відправляєте на Київ лист, адреса бюро є на їхньому сайті, і вам на пошту прийде відповідь. Один такий запит — безкоштовний, наступні — за плату”, — розповідає вона.

Суспільне

Поділитися в соціальних мережах