Суд відмовився скасувати вирок чоловіку, який живцем спалив дитину
Колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області розглянула апеляційну скаргу на вирок Шосткинського міськрайонного суду, яким жителя Кролевецького району за вбивство малолітньої дитини засудили до 12 років позбавлення волі.
Сорокаоднорічний чоловік, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’янінні, посварився із своєю співмешканкою. Жінка, аби втекти від сварки, пішла з дому, залишивши в будинку малолітню дитину, яка під час суперечки дорослих спала у сусідній кімнаті. На грунті неприязних відносин, обвинувачений вирішив помститися співмешканці й спалити її будинок. При цьому він достеменно знав, що в сусідній кімнаті спить її син. Підпаливши за допомогою сірників диван, верхній одяг та впевнившись, що вони розгорілися, чоловік втік з місця вчинення злочину. Чотирнадцятирічний хлопець загинув внаслідок отруєння оксидом вуглецю.
Суд першої інстанції засудив обвинуваченого до 12 років позбавлення волі. Проте, останній, не погоджуючись із ухваленим вироком, подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду в частині засудження за ч. 2 п. 2 ст. 115 ККУ – умисне вбивство малолітньої дитини – скасувати, закривши провадження. У судовому засіданні чоловік не визнавав своєї вини. Зазначав, що підпалюючи будинок не мав такого умислу, а емоційний стан та сильне алкогольне сп’яніння не дозволили йому адекватно оцінити вчинені дії, а тим паче передбачити такі непоправні наслідки.
Розглянувши справу, колегія суддів відмовила апелянту у задоволенні його скарги, зазначивши, що його винуватість у вчиненні злочину, ґрунтується на сукупності зібраних по справі злочинів й відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, яким місцевий суд надав належну оцінку. Аналіз показів і свідків, і самого обвинуваченого говорить про те, останній намагається уникнути відповідальності за те, що під час підпалу будинку він знав та бачив, що в будинку знаходиться дитина.
Незважаючи на стан алкогольного сп’яніння, він гарно орієнтувався на місці події, діяв послідовно та цілеспрямовано, добре запам’ятав всі обставини вчиненого ним злочину, Крім того, була проведена психіатрична експертиза. Її результати свідчать про те, що в момент скоєння підпалу, обвинувачений не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а його емоційний нестійкий розлад особистості, спричинений простим алкогольним сп’янінням, не перешкоджав йому усвідомлювати свої дії та керувати ними.