На сьогодні один із найпопулярніших видів шахрайства – телефонні дзвінки, при яких шахрай видає себе за родича жертви, що опинився в складній ситуації, і просить допомогти грошима – передати їх кур’єру або перевести на картку.

Зазвичай мова йде про автомобільну аварію, в яку потрапив син, внук, зять абонента, або про те, що вони знаходяться в поліції за звинуваченням у тяжкому злочині та їм потрібні гроші, щоб відкупитися. Дзвонять найчастіше з місць позбавлення волі, часу там багато, а гроші завжди потрібні. Так що є можливість пробувати один телефонний номер за іншим, поки хто-небудь не поведеться. Єдина складність – організувати передачу грошей.

Як правило, кур’єри прекрасно знають, із чим мають справу. Але перспектива за якихось півгодини-годину заробити гарні комісійні – вагомий аргумент. До того ж багато хто сподівається, що раз вони безпосередньо не брали участі в “розводі” жертви, то і попиту з них ніякого. Чи так це насправді?

Нещодавно Ковпаківський районний м. Суми розглядав саме таку справу. Безробітний, раніше не судимий сумчанин Віктор (ім’я змінено) постав перед судом за звинуваченням у шахрайстві, організованому групою осіб. І те, що він «всього лише» забирав гроші, ніяк не вплинуло на юридичну кваліфікацію його справи.

Слідство не змогло встановити подільників Віктора, які безпосередньо дзвонили потерпілим. Однак правоохоронці довели його причетність до цілого ряду таких злочинів. Так, у січні він отримав від цих невстановлених осіб вказівку поїхати до одного з будинків на вул. Лермонтова і, видавши себе за одного онука потерпілого, отримати від нього 10 тис. грн. Через місяць він таким же чином забрав 5 тис. грн на вул. Марусі Чурай у тещі, яка «рятувала» зятя, а в березні йому дісталося 5 тис. грн і 100 доларів США від бабусі з вул. Грабовського, якій із проханням про допомогу подзвонив нібито онук. На наступний день така ж бабуся на вул. Сєрова передала йому ще 5 тис. грн «для онука», а ще через день Віктору не пощастило. Приїхавши до чергової бабці на вул. Горького за 5 тисячами гривень, він був затриманий її справжнім онуком, який зовсім не зрадів такому «знайомому».

У суді чоловік повністю визнав свою провину, заявив, що більшу частину грошей передавав незнайомому чоловіку, залишаючи собі комісійні. Він знав, що бере участь у злочинній діяльності, але не знайшов іншого способу заробити після втрати роботи на заводі. За час слідства Віктор не відшкодував збитків потерпілим, але запевняв суд, що обов’язково зробить це.

Суд визнав його винним і засудив до двох років обмеження волі, так що у Віктора буде вдосталь часу подумати, чи варті того 500-1000 грн на місяць і чи можна було заробити їх іншим чином…

shans.com.ua

Поділитися в соціальних мережах