Скульптор помилився з написом на стилізованій лавочці (фото)

Місцеві журналісти звернулися за допомогою до всіх, хто вважає себе експертом-шевченкознавцем, з проханням встановити, чи належать самому Тарасу Шевченку слова, які за його підписом викарбувано на лавочці у вигляді розгорнутого «Кобзаря», пише nedelya.info. Однією з перших відгукнулася завідувач лабораторії шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентина Гнатенко. Ось її відповідь:

“Поему «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» Т. Шевченко написав у грудні 1845 року. У квітні-червні 1846 року він переписав поему начисто з невідомого автографа до рукописного альбому «Три літа».

Під час арешту Шевченка 1847 року у справі Кирило-Мефодіївського братства альбом потрапив до рук департаменту поліції Третього відділу і знаходився там до 1907 р. Альбом «Три літа» перевидано фототипічним способом у 1966 році. Тут на стор. 85-86 Шевченкові рядки читаються так:

«Учітесь, читайте,
Й чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь».

Твір без змін вперше повністю надрукований у книжечці «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки» (Лейпциг, 1859).

В українському літературному журналі «Основа» за 1861, №11/12 (листопад), що виходив у Петербурзі, на стор. 1-2 вперше надруковано невеличкий фрагмент твору (з цензурних міркувань політична поема «І мертвим. і живим…» не могла друкуватись повністю), який починався такими рядками:

«Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь.
Й свого не цурайтесь».

Бачимо тут редакторське втручання в текст, ймовірно П. Куліша, який входив у число співробітників часопису. З того часу вислів став крилатим, і вживався як Шевченків у деяких виданнях (наприклад, «Малий Кобзар» для дітей» К., 1911). Отже, напис на встановленій лавці не належать Шевченкові. Підстава: «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. Том перший. Поезія 1837-1847». К.: «Наукова думка», 2001. На стор. 353:

«Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь, 
Й свого не цурайтесь».

Цікаво, з якого видання скульптор узяв рядки, приписувані Шевченку? Як на мене, книжку «Кобзар» можна було б подати у вертикальному положенні. Приєднуюсь до автора газетної замітки, що сідати на таку лавочку не етично.”