У громаді на Сумщині звільняють працівників культури: у чому причина
Усіх працівників культури у старостинських округах новоствореної Лебединської громади на Сумщині звільняють. 23-го березня у них – останній робочий день. Усе – через реорганізацію сільських рад. Що ж планують створити натомість?
Будинок культури у селі Бішкинь збудували у 1976 році. Галина Зінченко працює його директоркою 8 років. Востаннє, говорить, ремонт робили 35 років тому. Тоді пофарбували стіни та замінили підлогу.
Всього у клубі працює три людини: директорка, художній керівник і бібліотекарка. Тепер же, всі троє мають звільнитись. Останній захід, який організовували тут, – свято 8-го березня.
У будинку культури проводили усі свята, розповідає директорка Галина Зінченко.
“Завжди концерт у нас дуже хороший. Образливо, що оце так просто викидають людей”, – говорить вона.
Галина Зінченко
Загалом у Бішкіні проживає близько 700 людей. Клуб розрахований на 400 глядачів. Через відсутність опалення гуртків у закладі немає – возять дітей до районного будинку культури або займаються вдома. Окрім клубу у селі не залишається закладів. Дитячий садок закрили 20 років тому, а школярів возять у Ворожбу. Єдине, що тут працюватиме, якщо закриється будинок культури, – місцевий магазин.
“Люди кажуть, що з громадою село вирішили убити. Ні медпрацівників, нічого в селі не залишилося. У нас молоді і так не залишилося в селі: хто – на заробітки, хто – в місто. Літом, то, звичайно, у нас – і дачники, але все одно молоді треба, щоб було куди сходити. Нікуди йти, прийдуть тут на пеньках посидять і поразбігались”, – говорить мешканка села Ірина Туча.
“Якщо клуб закриють, капец. То, як кажуть, хоч з кимось можна поспілкуватися, а якщо клуб закриють – що далі. Депресивне село стає. Це ж взагалі – жах”, – каже ммешканець села пан Олексій.
Грошей на будинок культури не витрачали, бо будівля – без документів, розповідає ексдепутат районної ради Максим Ткаченко, який був закріплений за Бішкінню.
“Багато будинків культури не були прийняті взагалі на баланс і були відсутні правоустановлюючі документи, а так, як не було документів, не могли виділятися кошти”, – зазначив він.
У будинку культури у селі Межиріч працює двоє людей. Торік їм на зарплату дали 108 тисяч гривень.
Будинок культури у с. Межиріч
Людмила Заболотна працює тут 35 років. Говорить: заходи організовували до свят, а проводили не у цій основній залі, а поруч або на стадіоні чи подвір`ї. Коли робили тут капітальний ремонт, не пам’ятає.
“Те, що робилося, ми своїми силами ми красили, білили стіни. А що з підлогою сталося – це не до нас. Не було фінансування”, – розповідає вона.
Людмила Заболотна
Усі працівники будинків культури звільняються через те, що оформлені на сільські ради, які з децентралізацією мають ліквідувати, розповідає голова громади Олександр Бакликов. Минулого тижня на сесії міськради депутати голосували це рішення, але не прийняли. Йшлось про створення управління культури, яке мало б об’єднати усі 22 старостинські округи громади. І вже тоді набрати нових працівників.
Ми запланували мінімум одна штатна одиниця тут буде, враховуючи, що тут неможливо нічого проводити. Але поряд – приміщення сільської ради, і практично в кожному старостинському окрузі така ситуація. Щоб ті народні колективи, які в нас сьогодні є переможцями конкурсів як в Україні, так і за кордоном, були – вони будуть на всю громаду. Б
З 300 млн бюджету громади на культуру цьогоріч запланували трохи більше ніж 15,5 млн гривень. Це заробітні плати та проведення заходів. На ремонти приміщень клубів грошей не закладали.
Новопризначені старости сіл Межиріч та Бішкінь дати коментарі відмовились, пославшись на те, що поки ситуацією, яка склалася у селах, не володіють.
За словами Олександра Бакликова, питання про створення управління культури будуть розглядати на наступній сесії, яка запланована на 27 березня. За словами консультанта офісу реформ у Сумському відділенні Асоціації міст України Карена Агаджанова-Гонсалеса, така ситуація склалась у громаді через те, що до реорганізації у районі не були створені комунальні заклади і установи, на балансі яких і було б майно, і працював персонал.
“Це і пов’язано з тим, що Лебединська є однією з найбільших тергромад області і саме з тих, які почали свою діяльність після останніх місцевих виборів, вона є взагалі найбільшою на Сумщині. Саме тому і з цим і пов’язана подібна специфіка. Лебединський залишався останнім районом, де не було створено жодної ОТГ і був відсутній досвід роботи в такому форматі. Ситуація по інших громадах є більш позитивною. У більшості випадків були створені комунальні установи і комунальні заклади, до них були переведені люди”, – сказав він.