29 травня в Національному музеї історії України відбулося відкриття виставки «Скарби Сумської землі», що представила знаменитий Лебединський монетно-речовий скарб. У відкритті виставки взяла участь велика делегація представників сфери місцевого самоврядування, культури, освіти та ЗМІ міста Лебедина.

Історія знаходження Лебединського скарбу є справжнім детективом. 18 квітня 1996 р. група землекопів із шести чоловік під час викопування могили у старій частині цвинтаря Мироносне, що в місті Лебедині Сумської області на глибині 40-55 сантиметрів від поверхні землі розбили глиняну посудину, з якої висипалися золоті та срібні монети та предмети. Знайшовши ці предмети, вони їх привласнили, розділивши між собою із допомогою звичайного стакана-гранчака. Завдяки блискавичній операції, яку провели співробітники СБУ, ці предмети були вилучені й передані до Національного музею історії України на тимчасове зберігання для проведення мистецтвознавчої експертизи. Експертиза була закінчена в жовтні 1996 р., матеріали передані до суду. За вироком Лебединського районного суду Сумської області від 6 березня 1997 р. цей скарб було конфісковано в прибуток держави шляхом адресної передачі на постійне зберігання до НМІУ, що й відбулось 24 квітня 1997 р.

Хронологічний аналіз скарбу показав, що захований він був у період революційних подій, приблизно в 1917-1918 рр. і, не виключено, що власник скарбу загинув, тому цінності залишились лежати в землі. Ймовірно його власником був ювеліром, який для виготовлення прикрас скуповував та накопичував предмети із дорогоцінних металів для подальшого виготовлення із них своїх виробів. Також вірогідною є версія, що власник був лихварем.

Сам скарб складається із 2131 одиниць зберігання загальною вагою 12176 грамів, з них предмети з вмістом золота 1204 грамів, предмети з вмістом срібла – 10923 грамів. Найдавніша монета скарбу номіналом «Орт» 1624 р., Речі Посполитої, а найпізніша – «20 копійок» 1916 р.

Нумізматична частина скарбу складається з 1845 одиниць зберігання, зокрема 139 золотих монет. З них 1820 – це монети та медалі Російської імперії XIX – поч. XX ст. (з яких 197 од. – монети-дукачі). Також є 25 монет XVII – XIX cт., які були в грошовому обігу на території Польщі, Австро-Угорщини, Пруссії, Росії, Саксонії, Норвегії, Туреччини.

Також 286 одиниць зберігання – це предмети декоративно-ужиткового мистецтва – ювелірні предмети, які датуються XIX – поч. XX ст. Переважно це вінчальні обручки, персні, сережки-лунниці, браслети, запонки, хрести натільні, ланцюжки, якими представлені окремі майстри золотої та срібної справи, відомі центри виробництва – Москва, Київ, Одеса, Петербург, а також популярні в той час фірми й майстерні Губкіна, Богданова, Митрофанова, Ребенка.

Всі предмети, що входять до скарбу мають культурну та історичну цінність в складі скарбу й розглядаються як цілісна культурно-історична пам’ятка.