Дівчата в IT: історії чотирьох сумчанок
Сумчанки, які працюють у ІТ-сфері, розповіли про свій шлях в ІТ-компанії, проблеми з якими стикалися та переваги роботи.
Анна Кайнова
керівниця відділу продажів, компанія BroCoders
Взагалі ніколи не думала про ІТ і не вважала цю сферу особливою. В оточенні також не було айтішників, щоб брати з когось приклад. В університеті я навчалася на перекладі, але більшість часу приділяла роботі в міжнародній молодіжній організації AIESEC, завдяки якій протягом року жила в Іспанії. Після повернення додому я змінила спеціальність на маркетинг та почала шукати роботу в Сумах.
Подруга показала вакансію менеджера з продажів у одну ІТ-компанію. Я вирішила спробувати. На співбесіді мій міжнародний досвід, високий рівень англійської, знання бізнес комунікації та проєктної роботи виявився в нагоді, тому запросили вийти з понеділка на роботу!
За три роки роботи можу сказати, що бути дівчиною в ІТ круто, але всі дивляться на навички та відношення до роботи, а не на стать.
Я не стикалася із проявами дискримінації чи харасментом, але бували жарти, які стосувалися жіночої «емоційності», гормональних циклів чи певної об’єктивізації. У мене молодий колектив, тому більшість хлопців виховані толерантно, але все одно ти можеш почути речі, які в жодному разі не почув би хлопець. Але ти вчишся влучно жартувати і про них!
Чула від своєї подруги, що на співбесіді у Львові її питали чи не планує вона завагітніти та залишити проєкт через це, але такі питання роботодавець не має права задавати! І пам’ятаю, як одна викладачка в університеті любила казати, що дівчата на перекладі красиві, тому виходять заміж за програмістів з факультету ЕлІТ, і через це наші факультети товаришують! Це був справжній сексизм!
Знаю, що багато дівчат сумніваються в собі та своїх навичках, відчувають невпевненість та тиск з боку суспільства, і це загальна проблема нашого виховання.
Дівчата можуть все! І головне, що їх життя та роль не обмежується народженням дитини.
Зараз фокус на навичках, тому дівчата мають всі шанси займати бажані посади, лише потрібно знати, що можливостей вдосталь!
Антоніна Шабала
керівниця відділу розробки інтерфейсів, MARAKAS Design Studio
Я починала свій шлях в IT з освіти. Ще в університеті почала працювати менеджеркою з продажу систем безпеки. Працювала там 2 роки і зрозуміла, що постійний контакт з людьми — не моє. Тому вирішила відійти від цього і почала вчитися робити сайти. На той час я мала багато друзів, які вже працювали в цій сфері, тому мене було кому надихнути і направити. Але було нелегко. Дуже великий потік інформації, яку треба вивчати після роботи.
В IT-сфері є місце гендерній нерівності, воно зазвичай умовне, але все ж є. Я вважаю, що в нашому суспільстві в цілому є така проблема. Все починається з дитинства, коли тебе виховують з думкою, що для дівчат головне навчитися готувати та прибирати. В університеті взагалі окрема тема з нерівністю. Наприклад, деякі викладачі зараховували дівчатам бали, бо «це ж дівчата і що з них взяти». Деякі навпаки не любили симпатичних блондинок. Цю нерівність помічають не всі, бо вона досить умовна. Але це заважає навчатися і отримувати знання.
На роботі атмосфера комфортніша. Я не знаю випадків, коли за одні і ті ж обов’язки, з однаковим рівнем знань та досвідом, хлопець і дівчина отримували б різну зарплатню.
Ніхто тобі не каже, що ти не можеш зайняти ту чи іншу посаду, бо ти жінка.
Бували моменти, коли доводилося докладати більше зусиль, щоб тебе почули і прислухалися до твоєї думки. Якщо даєш негативний фідбек або доводиш свою думку занадто наполегливо, списують все на твій гормональний стан або ретроградний меркурій. Але не дивлячись на це, на роботі тобі завжди допоможуть.
У першу чергу дівчатам треба починати з себе, перестати жартувати сексистськими жартами про самих себе. Тоді навколишні будуть менше акцентувати увагу на тому, що ти чогось не можеш, бо ти жінка.
Наразі, кількість дівчат в IT збільшилася завдяки навколотехнічним посадам. Але саме програмісток і розробниць дуже мало. Може десь 10% від усієї кількості робітників.
IT-сфера може здаватися складною, але дівчатам не треба її боятися. Навпаки, тут завжди можеш поставити собі ціль та досягти бажаних результатів. Це завжди цікаві проєкти, комфортна обстановка на роботі, можливість подорожувати, а ще постійний виклик для людей і себе, що дівчатам точно є місце в IT!
Аліна Біланенко
front-end розробниця, компанія BroCoders
У мене немає особливої історії, я просто пішла вчитися в університет на факультет ЕлІТ і згодом почала працювати за спеціальністю. Бути програмісткою досить складно, особливо коли є сім’я і свої турботи. Це постійне навчання, яке вимагає багато часу. Зараз я займаюся розробкою сайтів, мобільних додатків, загалом роблю те саме, що і хлопці. Якогось упередженого ставлення до себе не бачу, відношення до всіх однакове, хоч ти програміст, хоч офіс-менеджер. Мені подобається ця робота і поки важко уявити, що я б могла займатися чимось іншим.
У компанії працюю півтори роки. Є думки, що чоловікам у цій сфері простіше, так як у них інший склад розуму, і вони можуть краще зосереджуватися лише на одній задачі. У той же час, як у дівчат в голові «літає» купа думок одночасно. Існує багато людей, які вважають, що в ІТ-сфері не потрібно нічого робити і за це тобі заплатять великі гроші. Насправді це не так, адже працювати в цій галузі — це докладати багато зусиль і постійно вчитися. І, якщо в ІТ йдуть тільки за чималим доходом, то я точно можу сказати, що у них нічого не вийде. Це стосується саме програмістів.
Зараз технології розвиваються кожен день і є можливість вибрати конкретний напрямок, до якого в тебе лежить душа. Я за те, щоб робота була не тільки роботою, а й улюбленою справою!
Дар’я Гузенко
UX/UI дизайнерка, компанія MindK
Я навчалася на менеджера, і після випуску хотіла зруйнувати стереотип, що всі працюють не за спеціальністю. Тому, я влаштувалася в ІТ-компанію на посаду проджект-менеджерки. Працювала на цій позиції три роки. Але завжди подобалося займатися візуальним оформленням, радити команді, як зробити певний елемент на сайті чи в системі. Я зрозуміла, що сама ІТ-сфера мені цікава, але до душі ближчий дизайн.
Після цього я пішла до свого директора, пояснила, що хочу стати дизайнеркою і думала, що мені доведеться шукати роботу в іншому місці. Але він запропонував зайняти цю позицію саме в нашій компанії. Тоді я кардинально змінила все те, чим займалася три роки, а почала працювати в іншому напрямку, але в тому ж місці.
Коли я працювала проджект-менеджеркою, то здебільшого компанія не обирала дівчат, які проявляли себе занадто м’яко під час співбесіди. На цій посаді має бути людина жорстка, бо потрібно ставити конкретно задачі та мати вплив на команду, і дівчина, яка по характеру більш ніжніша — не зможе цього зробити. Тому, було багато відмов саме через характер, а не через стать.
Але це не означає, що якщо ти ніжна і добра, то ти поганий спеціаліст. Дівчата дуже добре справляються із задачами, тому для мене дивний стереотип, що жінки не можуть увійти в ІТ.
Моя основна порада для тих, хто вважає цю сферу не жіночою — не довіряти стереотипам, і якщо ти точно бачиш себе у цій галузі, то чітко йти до своєї мети!