“На виконання доручення Держекоінспекції України від 03.12.2020 щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків 2021 року, Державна екологічна інспекція у Сумській області забезпечує спостереження за зимівлею водних біоресурсів та контроль за вмістом розчиненого кисню у водних об’єктах. Так, у період з 19 по 27 січня фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю було відібрано та проаналізовано 16 проб поверхневої води різних водойм Сум, Шостки, Тростянця, Охтирщини та колишнього Краснопільського району. За результатами гідрохімічних досліджень встановлено, що всі проби досить насичені киснем, а його концентрація значно перевищує граничний рівень, встановлений для рибогосподарських водойм (ГДК – 6 мгО2/дм3).

Зокрема, найбільший вміст розчиненого кисню зафіксовано у Косівщинському водосховищі. Там його рівень у різних точках коливається від 13 до 14 мгО2/дм3. Також наприкінці січня доволі збагаченою киснем була вода і в оз. Чеха та в р. Псел (у районі Харківського, Паркового та Прокоф’євського мостів м. Сум).

Найнижчий рівень кисню було зафіксовано у водоймах м. Шостка. Наприклад, у ставку біля ПрАТ «ШЗХР» та в оз. Галенківське він становить 6,45-6,79 мгО2/дм3. Проте, такий рівень є вище допустимого мінімуму, а отже, є достатнім для нормального існування водних біоресурсів.

Варто пам’ятати, що у період льодоставу та стійкого снігового покрову існує ризик виникнення явищ задухи риби. Також значна небезпека виникає і наприкінці зими, коли водойма вичерпує свої запаси кисню, які витрачаються на процеси розкладу рослин та живих організмів. У цей період в деяких частинах водойм утворюються так звані, «мертві зони». У цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в сковані кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, врятувати рибу зможе тільки людина.

Відтак, лабораторія Держекоінспекції продовжить контролювати рівень розчиненого кисню у водоймах Сумщини, допоки на них не скресне крига. У разі виявлення критично низького вмісту розчиненого кисню, з’явиться можливість оперативно відреагувати на ситуацію: повідомити про це Управління Держрибагентства, органи місцевого самоврядування, орендарів, осередки УТМР та ін., аби спільними зусиллями не допустити явищ задухи біоресурсів. Приміром, одними із найпростіших і найпоширеніших методів аерації є прорубування ополонок, перемішування води в ополонках, перекачування води з однієї ополонки в іншу тощо”, – повідомили в Держекоінспекції.

Поділитися в соціальних мережах