Отрутохімікати у Шостці за 6 років так і не утилізували

У квітні 2015 року на території Шостки стався розлив суміші, у складі якої був гептил. Хімічна речовина розлилася на близько 5 км дороги. Рятувальники понад тиждень ліквідовували наслідки аварії і зібрали більше 700 тонн ґрунту, забрудненого отрутохімікатами. Їх склали в бочки і залишили на зберігання. Донині речовину не утилізували. Журналісти Українського радіо Суми дізнавалися, чому так сталося, та наскільки небезпечними для людей та природи є склади з гептилом.

Як з’явився гептил у Шостці

Гептил є речовиною першого класу небезпеки, розповіла Суспільному начальниця управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Шосткинської міської ради Ольга Ткаченко. Його виявили під час досліджень – у складі суміші, що розлилася з цистерни на 5-ти кільметрах дороги у Шостці та Шосткинському районі. Суміш складалася з води, керосину і гептилу, розповіла Ткаченко.

“Якщо сказати словами Міністерства оборони, то це змиви ракетного палива, тому там є керосин і вода. Як з’ясувалось, її завезли на територію Шосткинського району на підприємство для утилізації з одного з підприємств Міністерства оборони”, – розповіла вона.

На ліквідацію аварії задіяли фахівців ДСНС. Небезпечну речовину затарили в спеціальні бочки, частина з яких залишилася на території підприємства.

Пізніше визначили, що загалом небезпечної речовини – 92 тонни, розповіла заступниця директора департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської ОДА Ірина Кашпур.

Завезена ця суміш була “Сервісним центром регенерації масел”, розповіла вона. “На той час вони були ліцензіатами, але ліцензії на операції з гептилом вони не мали, в них були пестициди, не придатні до захоронення, на гептил ліцензії не було. Але під діючу ліцензію вони все-таки його завезли для проведення утилізації”, – сказала Кашпур.

Чим небезпечний гептил

Уже 6 років поспіль шосткинці живуть на міні уповільненої дії, бо навіть після розпаду продукти гептилу лишаються отруйними ще 20-30 років, а смертельна доза для людини – 1 мікрограм на літр води, говорить головний науковий співробітник науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пегментів СумДУ Сергій Вакал.

“Гептил відноситься до високотоксичних речовин, до першого класу небезпеки, за різними джерелами використовується тільки в Росії, інші країни вже відмовились від нього”, – розповів Вакал.

За його словами, витрати на охорону і зберігання – не менші, ніж можуть бути витрати на утилізацію.

“Ми не розуміємо, наскільки захищені від цих речовин підземні водоносні горизонти. Ця речовина зберігається в підземних ємностях. Який напрям руху підземних вод і наскільки глибоке залягання. Все ж таки, сподіваємось, що цілісність забезпечена але тільки на рівні припущень”, – говорить Ірина Кашпур.

І додає: “Якщо не порушена цілісність ємностей, то впливу на компоненти довкілля взагалі немає”.

Якщо цілісність порушена, то треба проводити дослідження, говорить вона. “Якщо ми говоримо про контакт з землею, тут і пари шкідливі, і якщо потрапляє в підземні водоносні горизонти – це комплексні дослідження комплексного впливу”, – вважає Кашпур.

Захворюваність населення у Шостці не відрізняється від середньої по області чи по Україні, каже головний лікар Шосткинської ЦРЛ Олег Штогрін.

“Коли тільки починалась історія з гептилом, ми піднімали наші цифри захворюваності, в першу чергу, онкологічна захворюваність – вона у нас не сильно відрізняється від середньої по області чи по Україні. Але небезпека знаходження цих отруйних речовин в тому, що воно ж зараз і заховано і законсервовано але це можна порівняти із впливом радіації. Тобто, в малих дозах і постійна її дія – і це може відобразитись на здоров’ї людей через деякий час, 5-10 років, звісно, у вигляді онкологічної захворюваності. Гептил, в першу чергу, впливає на печінку, нирки і канцерогенний ефект має. Чим довше це буде знаходитись у нас на території, тим гірше це для здоров’я населення”, – говорить лікар.

Чому речовину досі не утилізували

За фактом розливу порушили кримінальну справу, яка нині – у суді, розповіла Ольга Ткаченко. Було порушено кримінальне провадження і після цього ця справа знаходиться у суді.

Бочки є речовими доказами у суді, саме тому їх залишили на території Шосткинщини. “На даний час забрати з підприємства цю речовину нема можливості, так як не визначені винні і не знято арешт на це майно”, – сказала Ткаченко. Вона також додала, що немає підприємств, які мають ліцензію на утилізацію таких речовин. “Ці речовини не використовуються в мирному процесі, вони використовуються в рамках міністерства оборони, тому і підприємства нема такого”, – сказала вона.

Ця суміш з вмістом гептилу є доказом у рамках кримінального провадження і знаходиться під арештом, говорить заступник директора департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської ОДА Ірина Кашпур.

Кримінальна справа, за словами прокурора Шосткинської окружної прокуратури Андрія Андрієвського знаходиться на завершальному етапі.

“З 20 листопада 2015 року до суду спрямовано обвинувальний акт відносно колишнього директора ТОВ СТРМ . Вказаним підприємством у 2015 році заключено було договори на утилізацію компонентів ракетного палива з вмістом гептилу та авіаційного нафтопромивочного після нейтралізації”, – сказав він.

Прокурор розповів, що нині справа складається із 48 томів, свідки – близько 40-ка людей – з різних регіонів України. Обвинувачення висунули за трьома статтями. Якщо вину ексдиректора доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення, сказав Андрієвський.

“Він звинувачується у тому, що фактично було укладено два договори двома військовими частинами – одна в Одеській і одна в Харківській області, що з цих частин береться речовина там промивочна вода, авіаційний газ – після утилізації гептилу. Тобто, гептил не утилізується, і залишається ця речовина, у якій є похідні гептилу, але це не гептил у чистому вигляді. Фактично кошти надійшли, а з огляду на те, що сліди гептила виявлено на різноманітних місцях – там на сміттєзвалищах м.Шостка, то ми обвинувачуємо його в тому, що фактично ці похідні гептилу, вони не утилізувались, а кошти надійшли, і таким чином особа заволоділа грошовими коштами в особливо великих розмірах: 2 мільйони 787 тис. 376грн. Там срок виконання договорів був до грудня 2014 року, а розлив цього гептилу стався в березні 2015 року. Гептил виявили по різним адресам і навіть за межами м. Шостки. Це говорить про те, що станом на березень не було утилізовано речовину, хоча повинні були утилізувати ще за три місяці до цього, тобто по договору там не мало залишатись жодних слідів цієї речовини а фактично вона там була”, – сказав Андрієвський.

Суспільне не має коментарів ексдиректора підприємства, щодо якого порушені кримінальні справи, але готове опублікувати його позицію.

За словами Андрієвського, утилізувати речовину мали на території підприємства “Елга”, яку в той час орендувало ТОВ СЦРМ.

Як і де зберігається гептил у Шостці

Як розповіла Ольга Ткаченко, частина речовини зберігається на території підприємства “Елга” в Шостці. “Підприємство має санітарну зону, тому для населення загрози нема”, – додала вона.

Частина гептилу зберігається під землею, – розповіла Ткаченко. “Це набагато страшніше. У якому стані вони? Є загроза, велика загроза”, – вважає вона.

“Те, що знаходиться в бочках , воно все проінвентарізовано, пораховано і зберігається на спеціальних тимчасових майданчиках під охороною”, – сказала Ткаченко. Наразі будують третій майданчик для зберігання – за кошти громади. Зі створенням ОТГ довелось перенести частину бочок на зберігання на територію Шосткинської ОТГ з району, пояснила вона. “Це хімічна речовина першого класу небезпеки, це найвищий клас небезпеки, воно під землею і закрите але ж випаровуватись може”, – сказала Ткаченко.

Поліція Сумщини

Шляхи вирішення проблеми

Для того, щоб утилізувати небезпечну речовину, потрібно зняти арешт на неї, а потім ліцензувати підприємство, яке зможе вивезти і утилізувати хімікати, говорять посадовці.

“Це є спеціальна установка, яка шляхом спалювання проводить утилізацію. В рамках Міноборони такі установки є”, – говорить Ольга Ткаченко. Вона також розповіла, що розглядали варіанти вивезення речовини до Польщі чи Франції, але можливості це зробити не знайшли.

У 2020 році депутати від Дніпропетровської області внесли пропозицію щодо фінансування утилізації таких речовин, розповів Сергій Вакал. “У них там також є така проблема, але там ще більше в них – ще тверде ракетне паливо. Вони внесли пропозицію про фінансування його знешкодження”, – казав Вакал. На його думку, якщо депутати лобіюватимуть це питання на рівні міністерств, то було б можливо домогтися утилізації спеціальної установкою Міноборони.

“Але і арешт і утилізація – це дві складові, які потрібно вирішувати одномоментно. Тому що ми можемо зняти арешт, а не буде суб’єкта, який має і технічні можливості і дозвільні документи для проведення утилізації. І якщо воно під арештом, – ми можемо бути впевнені, що зберігається там на території”, – говорить заступник директора департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської ОДА Ірина Кашпур.

На початку 2021 року за ініціативи Дерартаменту захисту довкілля СОДА було проведено інвентаризацію місць зберігання небезпечних речовин. За цією інвентарізацією, на Сумщині зберігається близько 550 тонн у 55 складах. Найбільше зосереджено у Сумському районі – понад 350 тонн у 30 складах, з них 154 т – на території Степанівської селищної ради, на території Шосткинської громади – 92 т, на території Роменського району – 88 тонн у 13 складах.