У Сумах каналізаційні стоки очищатимуть кислотами
Сумські стоки очищуватимуть кислотами. Таким способом спробують зменшити кількість шкідливих речовин, які несе в собі вода з нечистотами, та довести воду з очисних споруд до необхідних санітарних та екологічних норм, аби не шкодити річці Псел. Наприкінці минулого року сумський водоканал отримав на патент на використання бурштинової та лимонної кислоти, повідомляє Суспільне.
За добу на очисних спорудах знезаражують близько 70 тисяч м³ води. Сюди збирають стоки від усіх побутових споживачів і підприємств Сум. Очищують воду мікроорганізмами, які живуть у мулі, розповідає завідувачка лабораторії Ірина Забара. “Для наших очисних споруд є така проблема як великий вміст сірководню у стічних водах. Сірководень в стічних водах призводить до утворення нитчастих бактерій – це загроза для біологічної очистки”, – говорить вона.
Нитчасті бактерії несуть загрозу для бактерій-очищувачів. У свою чергу, стічні води очищаються недостаньо, розповідає науковиця. Для подолання росту нитчастих бактерів використовуватимуть бурщтинову і лимонну кислоти. “У нас вже застарілі очисні споруди, вони мають велику зношеність, а концентрації, що поступають в стічних водах, дуже великі. І наші потужності очисних споруд не розраховані на такі великі концентрації”, – розповідає Ірина Забара.
2 роки тому почали досліджувати можливості кислот. “Ми відбираємо визначену дозу активного мулу, в лабораторії обробляємо. Дивимося, є покращення чи ні, потім вже оброблений активний мул ми додаємо до аеротенків, тих очисних споруд, на яких ми будемо робити активацію. Два етапи лимонною кислотою і один етап бурштиновою кислотою”, – говорить науковиця.
Аеротенки – це такі басейни, в яких очищують воду. Спочатку від “механічного” бруду, потім – біологічного. Наприкінці 2020 року свій винахід із застосуванням лимонної та бурштинової кислот підприємство запатентувало.
На думку еколога Сергія Шевченка, таке має вплинути як на економіку підприємства, так і навколишній світ. За його словами, в останні роки зменшується кількість води, яка використовується для каналізації, а відтак, на очисні споруди надходять розчини з високою концентрацією забруднюючих речовин. В першу чергу, це відображається на стані мулу. “Така концентрація органіки не витримує біологічно активний мул, його треба дуже часто замінювати тоді, він не встигає відновлюватися там. Ну, а якщо ми якраз додамо туди каталізаторів, тобто тих речовин, які будуть підтримувати життєздатність тих бактерій, тоді вони будуть просто довше жити, ефективніше буде очистка”, – говорить він.
Бурштинова кислота і лимонна кислота діють як ферменти, тобто каталізатори, які підсилюють процеси очищення.
У 2021 році на міських очисних спорудах також планують зробити часткову реконструкцію та модернізувати пісковловлювачі, відстійники, споруди для аерації та мулонасосні станції. На це 2 млн євро дає Північна екологічна фінансова корпорація, сказала речниця підприємства Вікторія Журавльова. Проєкт поки на етапі наявності проєктно-кошторисної документації.
За інформацією державної екоінспекції, сумські стоки мають відхилення від норм. Востаннє, розповіла речниця відомства в області Наталія Новак, сумський водоканал перевіряли у лютому і склали 4 адмінпротоколи. “Серед цих порушень, які ми виявили, був і скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд у Псел. 0За результатами лабораторних досліджень проб води вище скиду і нижче скиду, було виявлено, що з очисних споруд скидається вода з перевищенням таких показників як хімічне споживання кисню, біологічне споживання кисню, нітрити, фосфати, тобто ті показники, які характерні для недостатньо очищених каналізаційних стоків. Наразі інспекція здійснює розрахунок збитків, завданих внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод”, – розповіла Новак.
За словами Наталії Новак, у 2020 році під час такої ж перевірки вони нарахували понад 190 тис. грн збитків, які завдало підприємство. Зараз справа знаходиться на розгляді у суді.