Партія «Відродження»: У питанні підвищення мінімальної зарплатні уряд загнав себе в пастку
Партія «Відродження»: У питанні підвищення мінімальної зарплатні уряд загнав себе в пастку
Обіцяного урядом підвищення мінімальної зарплати до рівня 4200 грн не буде. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що в Кабміну поки не має такої можливості. У 2018 році зростання «мінімалки» вже відбулося, але в межах, визначених у Держбюджеті, – до 3723 грн, якраз на рівень інфляції. У перехідних положеннях цьогорічного Бюджету зазначено, що уряд має право підвищити мінімальну зарплату до 4200 грн за підсумками першого кварталу, причому додаткового голосування у Верховній Раді для цього не потрібно. Однак останньої миті від цієї ідеї відмовилися. Хоча раніше обіцянки знову підвищити «мінімалку» лунали і від Президента, і від віце-прем’єра Павла Розенка, і від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Причини цілком очевидні: сьогодні показник мінімальної зарплати вже не є тією базовою величиною, від якої залежить рівень зарплат усіх бюджетників, як було раніше. Причина – дії самого уряду щодо зміни системи розрахунку зарплат робітникам бюджетної сфери.
Підвищення зарплат і популізм
Ще 2016 року уряд розпочав кампанію з гаслом про підвищення мінімальної зарплати вдвічі – до 3200 грн. Тоді цю ідею з натхненням сприйняли і всі бюджетники, і парламент. Адже за чинними на той момент законами таке підвищення «мінімалки» означало і дворазове збільшення заробітних плат працівникам бюджетної сфери. А їх в Україні – понад 2,3 млн осіб. Але насправді ніхто зарплату вдвічі не підвищив. Замість цього уряд змінив систему розрахунку оплати праці для бюджетників. Якщо раніше базою для розрахунку окладів була мінімальна зарплата, то тепер – прожитковий мінімум, а його рівень майже вдвічі нижчий (1600 грн у 2017 році). Ось і вийшло, що підвищення зарплат відбулося тільки для частини населення, тих, хто отримував менше як 3200 грн на місяць. Їхні оклади не змінилися – з’явилася доплата за різницю між їх діючою ставкою і новим порогом «мінімалки». А ось для інших співробітників практично все залишилося, як і раніше.
«Звичайно, питання підвищення зарплат для бюджетників назрівало давно – через девальвацію 2014 року їхні зарплати знецінилися в рази. Я добре памятаю, як під час кампанії «мінімалка до 3200» уряд подавав це суспільству як велику перемогу. Але, на жаль, підвищення зарплат для всіх не відбулося. А навпаки, вийшла «зрівнялівка»: зарплати до рівня 3200 грн підняли тільки низькооплачуваному персоналу, а ось для тих, хто отримував більше, практично нічого не змінилося. У підсумку в лікарнях і школах майже зрівнялися зарплати кваліфікованих фахівців і технічного персоналу. Ми вважаємо такий підхід несправедливим», – підкреслив Віктор Бондар.
За його словами, щоб виправити ситуацію, депутатська група «Партія «Відродження» зареєструвала в парламенті законопроект №6146. Ним пропонується повернути раніше діючу схему і прив’язати розрахунок усіх посадових окладів бюджетників за чинною тарифною сіткою до мінімальної зарплатні, а не до прожиткового мінімуму, розмір якого вдвічі нижчий.
«Законопроект депутатської групи «Партія «Відродження» дасть можливість виправити помилку уряду і встановити справедливі умови нарахування заробітної плати бюджетникам. Сьогодні наші депутати продовжують відстоювати цю ініціативу в парламенті. А поки своїми маніпуляціями Кабінет міністрів сам загнав себе в пастку. Адже від показника мінімальної зарплати продовжує залежати рівень, наприклад, ЄСВ, розмір судового збору, розмір податків на зарплату для бізнесу та багато іншого! Саме тому влада, при всьому своєму бажанні повторити «хвилю» про чергове підвищення зарплат, боїться, що наслідки цього разу відчують усі громадяни», – пояснив голова фракції «Відродження» у Сумській обласній раді Олександр Будник.
Підвищення «мінімалки» до рівня 4200 грн може знову торкнутися лише найбільш низькооплачуваних бюджетних працівників, однак це ризикує викликати невдоволення інших громадян.
«Це – переведення співробітників на 0,75% ставки, практика відпусток «за свій рахунок», перехід частини співробітників зі штату на виконання робіт за договором, тобто поширені методи збереження зарплатного фонду організації чи підприємства на колишньому рівні. У гіршому випадку – скорочення персоналу. Проблеми можуть виникнути і в одержувачів субсидій, адже чим вищою є мінімальна зарплата, тим менше шансів на збереження держдопомоги. За рівня 4100 грн виплати можуть підвищитися на 477 грн (брудними) або 281 грн (чистими). Це не матиме відчутного позитивного впливу на сімейний бюджет, проте може стати фактором втрати субсидії ЖКГ», – підкреслює Олександр Будник.
Як підвищення «мінімалки» сприйме бізнес?
Є ще один важливий момент: показник мінімальної зарплати сьогодні прямо впливає на рівень оподаткування, розмір ЄСВ для підприємців і податків до Фонду оплати праці загалом. Тому підвищення «мінімалки» сприятиме наповненню Держбюджету та бюджету Пенсійного фонду. Водночас бізнес від цієї новини вочевидь не зрадіє. Сьогодні фізособи-підприємці на спрощеній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ (22% від мінімальної зарплати) щомісяця, незалежно від того, чи працює підприємець цього місяця, які у нього дохід і прибуток.
«Зараз такий обов’язковий ЄСВ становить 819 грн, у разі підвищення буде 924 грн. На перший погляд це здається незначним. Але потрібно брати до уваги частоту підвищень, зобов’язання платити ЄСВ навіть для «сплячих» ФОПів. Ще один приклад – IT галузь, де основними витратами є заробітні плати. З 2018 року оподаткування високих зарплат змінилося: максимальна величина бази нарахування ЄСВ зросла. Раніше вона становила 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (44050 грн). У 2018 році цей показник прив’язали до мінімальної зарплати, і він піднявся до 15 мінімальних зарплат (55845 грн). Вище цієї суми ЄСВ не нараховується. Очевидно, що з підвищенням мінімальної зарплати до 4200 грн межа для нарахування ЄСВ знову підніметься, а це означає те ж збільшення податкового навантаження на IT-галузь. З огляду на мобільність галузі, Україні буде все складніше втримати ці компанії в країні», – пояснив Віктор Бондар.
Він додав, що потрібно не просто механічно піднімати мінімальну зарплату, а насамперед працювати над підвищенням продуктивності праці. Зростання продуктивності сприятиме зростанню економіки всієї країни і, відповідно, зарплат, впевнений співголова депутатської групи «Партія «Відродження».
Продуктивність праці в Україні є однією з найнижчих у Європі. За останні 15 років продуктивність праці в нашій країні зросла лише на 3,21%. У такій ситуації збільшення зарплат «у наказовому порядку» за завданням уряду призведе до втрати конкурентоспроможності українських підприємств. Необхідно інвестувати в зростання продуктивності праці, щоб працівники отримували гідну винагороду за свою працю і завжди мали роботу, відзначають у Партії «Відродження». Зростання зарплат в Україні – це завдання, що мусить бути пріоритетним для уряду, і для його виконання необхідно задіяти найширший набір економічних інструментів, а не просто сподіватися на те, що формальне підвищення мінімальної зарплатні все вирішить.