Сумщина виграла 2016 рік, або як правильно читати рейтинги?

«У звітному періоді Сумська область залишається на останньому місці в Україні за обсягами перевезень морським транспортом, поступившись, навіть, Миколаївській області. Натомість, за обсягом видобутку нафти Сумщина обійшла навіть місто Київ та отримала перше місце в рейтингу», – приблизно так сьогодні виглядає більшість новин, пов’язаних з рейтинговою оцінкою регіонів України.

І нехай у Сумах немає моря, а на Хрещатику  не качають нафту – це мало кого цікавить. Головне, що маніпулюючи рейтингами, можна з однаковим успіхом кричати як про зраду, так і про перемогу.

Як не пошитися в дурні на темі рейтингів – спробуємо розібратися.

По-перше, єдині реальні рейтинги в Україні – це продукт Державної служби статистики, Міністерства регіонального розвитку (на основі даних того ж Держстату) та Кабінету Міністрів. Це сотні показників, десятки математичних формул, коефіцієнтів та регіональних особливостей. Усе інше – не більш, як усна народна творчість. Тож, якщо ви бачите якісь рейтинги, не пов’язані з Держстатом чи Мінрегіоном – навіть не витрачайте власного часу.

По-друге, навіть користуючись об’єктивними даними статистики, дуже легко маніпулювати підсумковим результатом. Для цього треба просто вибрати із понад 50 різних показників урядового рейтингового оцінювання з десяток «потрібних» – і оголосити свого переможця. Наприклад, порівняти прибутки підприємств важкої промисловості Дніпропетровщини і Тернопільщини. До цього додати рівень зайнятості населення і трудову міграцію. А, якщо при цьому «забути» показники виробничого травматизму, рівень захворюваності та забруднення повітря – то лідер рейтингу буде очевидним. Тому важливо, щоб урядове походження мали не тільки першоджерела інформації, але і кінцевий висновок (комплексна оцінка Кабінету Міністрів). Все інше – знов-таки, це любительські роздуми.

По-третє, кожен рейтинговий критерій має свої особливості. Наприклад, оцінимо темпи приросту будівництва житла. Регіон «А» у минулому році збудував 10 000 квадратних метрів, а в цьому році – 8 000 м.кв. Очевидне падіння на 20%. Тоді як регіон «Б» в минулому році збудував 1 000 квадратів, а у цьому – 1 200. Тобто, приріст + 20%. В результаті перемагає абсолютно депресивний регіон «Б», який майже нічого не будує, але ж у відсотках він – лідер!

І таких нюансів, що можуть заплутати будь-кого – сотні. Відтак, головне, що нам треба усвідомити: урядове рейтингове оцінювання – це не змагання між областями, це не конкурс на кращого очільника, і не показник, хто «крутіший», львів’янин чи полтавчанин. Це не споживацький, а абсолютно професійний, спеціалізований механізм для роботи досить вузького кола фахівців з державного управління, що повинні аналізувати тисячі цифр, сотні діаграм і таблиць. І в підсумку визначати пріоритети держави, акценти для кожної галузі, завдання для окремих регіонів.

Все інше, знов-таки – звичайна маніпуляція.

Та, якщо ми вже згадали про рейтинги, і про Сумську область – то певні висновки, хоч і не дуже професійні, можна зробити.

Так, Сумщина не увійшла у «першу п’ятірку областей», і не показала економічного дива, як, до речі, й усі інші регіони. Криза виробництва, фінансів, зовнішньої торгівлі у нас така сама, як і в усій країні.

Чи стала Сумська область у 2016 році гіршою серед інших? Також ні. Хоча саме господарства Сумщини потерпали від посухи, африканської чуми, закриття російських ринків збуту. Попри десятки несприятливих умов, ми не скотилися донизу, а в деяких моментах покращили свої позиції.

За найсвіжішими даними (на листопад 2016 року) Сумська область займає 16 місце серед регіонів України за рівнем середньої зарплати. Важливо, що попри всі економічні негаразди, за рік область не погіршила, а покращила свій результат – станом на грудень 2015 року Сумщина була на 17 місці.

Справді болюче питання – заборгованість із виплати заробітної плати. За підсумками грудня 2016 року Сумщина посідає 20-те місце в Україні, як і за цей же період 2015 року. Тим не менш, Сумська область показала кращій результат ніж такі промислово розвинені регіони, як Дніпропетровська, Харківська та Київська області.

Крім того, зростання заборгованості по зарплаті на Сумщині триває у значно менших обсягах: за рік заборгованість на Сумщині збільшилася на 14 мільйонів гривень, тоді як на Дніпропетровщині – на 25 млн., на Харківщині – на 38 мільйонів гривень.

За рівнем отриманого чистого прибутку великих та середніх підприємств Сумщина у 2016 році увійшла до 5-ки кращих регіонів України (сальдо +951 млн.грн). Для порівняння, протягом такого ж періоду 2015 року сальдо області було -339,9 мільйонів гривень.

Треба розуміти, що є, і ще на багато років збережуться показники, які «тягтимуть область донизу», наприклад, рівень народжуваності і смертності. І чудес тут не було, і ще довго не буде, бо у Сумщини найтяжчий спадок – у нас «найстарше населення» в Україні. Якщо середній вік по державі складає 40 років, то в нашому регіоні – 42,6 років. Якщо в середньому по Україні 22,1% населення віком старше 60 років, то на Сумщині – 24,1%.

Натомість, область показала державі, що вміє працювати. Як свідчить рейтинг Мінрегіону, Сумська область не лише залишається в лідерах за енергоефективністю, але і покращує позиції: з 6 місця в попередньому рейтингу область піднялася на дві сходинки вище. Можна згадати про приріст у будівництві, інвестиціях, збільшення доходів бюджету – але це вже буде не професійний аналіз.

А простою людською мовою цифри статистики говорять про головне – Сумщина виграла 2016 рік. Бо в умовах війни, маючи найбільший кордон з агресором, розірвані економічні зв’язки та зруйнований транзит і ще багато «сюрпризів», область змогла не лише втриматися в середині рейтингу регіонів, а й покращити частину своїх показників.