Нещодавно в Сумському державному педагогічному університеті ім. Макаренка відбулося відкриття скульптури «Усі крапки над «і», котра стала третім об”єктом і поповнила «Парк скульптур» СумДПУ.

Захід пройшов у межах святкування 45-ї річниці навчально-наукового інституту культури і мистецтв СумДПУ. Автор твору – сумчанин, скульптор, кандидат педнаук, доцент кафедри образотворчого мистецтва та дизайну – Андрій Никифоров. Він – постійний учасник культурно-освітніх і мистецьких проєктів та симпозіумів. Наприклад, у Сумах під час фестивалю «Ніч міста – 2021» митець створив скульптурний ансамбль «На берегах сумських річок» – з двох дерев’яних скульптур «Барвінок» та «Дзвоники». Наразі вони стоять навпроти обласної бібліотеки в парку Героїв Сумщини. А також до фестивалю «Ніч музеїв – 2023» – Андрій створив першу в місті Суми мініскульптуру «Яблуко в листі».

Як розповів скульптор, в основі сюжету нового твору – широко відомий вислів «Розставити усі крапки над «і»: «Художній образ створений із поєднання фольклору та традиційного українського мистецтва. Виразність форми підкреслює орнамент, характерний для різьблення по дереву, у поєднанні з повністю полярним матеріалом композиції – бетоном. Також і загальна структура композиції вирішена через поєднання протилежностей – круглої скульптури і рельєфу. По колу, як по спіралі, зібрано п’ять «крапок», котрі з”єднують дві рельєфні частини в одне ціле».

«Усі крапки над «і» доповнює серію «Парку скульптур», що була започаткована ще 2017 року скульптурою «Дбайливим рукам вчителів» та продовжена 2021 року скульптурою «Вир м”ячів». У подальших планах автора – продовження розбудови парку, що відкритий для всіх поціновувачів мистецтва, жителів та гостей міста.

– Якщо казати про дерев’яну скульптуру, то більшість із тих, що стоять в Сумах, через декілька років мають вигляд, далекий від того, якими були створені автором. Дерево розтріскується і псується, адже місто не приймає на баланс ці витвори мистецтва і не доглядає за ними. Отже як довго такі скульптури витримують без догляду і що можна зробити для їх зберігання? Ви не думаєте, що буде з вашими роботами через п’ять-десять років?

– Для збереження скульптур дуже важливо покривати їх маслом чи фарбою, точно так, як це роблять дбайливі господарі з фасадом дерев’яного будинку. Якщо цього не робити – будуть проблеми, якщо слідкувати – стоятимуть і 50, і більше років. За скульптури, які виконуються в рамках різноманітних фестивалів, автори зазвичай не отримують гонорар, у кращому випадку надаються матеріали, але мені цікаво брати участь у фестивалях, різноманітних проєктах, щоб мої роботи стояли і їх бачили люди. Виходить, я сам беру на себе відповідальність за свої твори. Це нормально.

Що стосується моїх творів, то я слідкую за ними, виконую всі необхідні роботи, в планах – пофарбувати композицію біля обласної бібліотеки.

– Чому ви перейшли з дерева на бетон, матеріал досить грубий, неприродний?

– Я працюю з будь-яким матеріалом. Все залежить від задуму. А дерево почав використовувати, тому що це доступний матеріал. До того ж, як мене вчили, і я підтримую цю думку: треба працювати з різноманітними матеріалами для розвитку професійних навичок.

– Де саме ви навчалися?

– Я навчався в Київській художній школі-інтернаті ім. Т. Шевченка, потім – у Харківській художній академії, після цього вступив до аспірантури в Сумській державний педуніверситет, зараз навчаюся в докторантурі.

***

У 2018 році Андрій Никифоров брав участь у симпозіумі «Містерії купала. Дерев’яна скульптура» у Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди у с. Сковородинівка Харківської області: виконав дві скульптури «З усіх утрат втрата часу найтяжча» та «Вдячний Еродій». В 2019 році створив серію з п’яти скульптур, а в 2020-му – із трьох робіт для паркової території музею видатного художника-педагога М. А. Стороженка в с. В’язове, Конотопського району Сумської області. Скульптурні композиції автора також знаходяться у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Рівному, Хмельницькому, Черкасах.