Глухів провів в останню путь Юрія Коваленка
Раптова загибель Юрія Олександровича Коваленка неабияк сколихнула усю громаду. Віддати шану захисникові прийшло мало не все місто: рідні, колеги, друзі, побратими і просто небайдужі, які запам’ятали його як щирого патріота, добру та мудру людину, багатогранну та цілеспрямовану особистість, чоловіка твердої волі, безвідмовного товариша, надійного соратника, розумного наставника, чесного колегу та самовідданного звитяжного воїна.
Чисельними спогадами та думками з приводу невиправної втрати всі, хто за життя знав Юрія Коваленка, ділилися також у соціальних мережах. Героя знали, як дивовижного чоловіка. Не тому, що так прийнято висловлюватися про загиблих. Кажуть, він справді був особливим, бо писати про нього в минулому часі виявилося для багатьох понад силу…
Церемонія прощання з Героєм за участі представників міської влади, центру комплектування, громадськості, відбулась у сквері Бортнянського-Березовського.
В ході жалобної церемонії про Юрія Коваленка звідусіль говорили як про фізично загартованого, життєлюбного і цілеспрямованого чоловіка, який був активним громадським діячем, науковцем, справжнім глухівчанином, якого шанували люди:
“Не віриться, що Юра тепер тримає для нас небо. Згадуємо його очі, погляд, його добрі вчинки. Він залишиться в наших серцях назавжди”, – зі смутком згадують знайомі.
Опісля прощання у сквері видатних композиторів, траурна процесія вирушила до с. Некрасове, де згідно останньої волі воїна, його поховали на місцевому кладовищі.
Юрій Олександрович захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Обороняв від окупантів Чернігівщину, Бровари, згодом разом із побратимами вирушив на Донбас. Загинув 14 березня, перебуваючи на вогневих позиціях на околиці н. п. Кузьмине Луганської області. До останньої миті він залишався вірним присязі та самовіддано поклав своє життя на жертовний вівтар перемоги у протистоянні російській агресії.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ