“Хто бігає в погріб, а в погребі ж не сховаєшся”: як живуть жителі селища Велика Писарівка під обстрілами
До кордону з Росією від селища Велика Писарівка близько восьми кілометрів. Далі — Бєлгородська область. Російські військові періодично обстрілюють селище з артилерії та мінометів. Також атакують ударними дронами. Внаслідок одного з останніх обстрілів уламками снаряда, який розірвався біля домоволодіння Євгенія Негреби, посікло дерева, побило тин та пошкодило будівлю кухні. А в сусідньому будинку, де живуть його батьки, повибивало вікна.
“Батьки були вдома, я був на своєму подвір’ї. Почув, скажімо, “вихід”… і вибух, десь, мабуть, в центрі (селища — прим. авт.). Ну і встиг забігти в погріб. Другий вибух прийшовся сюди”, – згадує місцевий мешканець Євгеній Негреба.
За словами Євгенія, другий снаряд розірвався на тому місці, де він перебував за кілька хвилин до обстрілу. Нині чоловік відновлює домоволодіння. Батьків вивіз у безпечне місце.
“Батьки вже старенькі, злякалися всі. Ну, вивіз їх звідси”, – пояснює чоловік.
За кілька дворів від Євгенія Негреби живе Євген Єременко. До обстрілів, говорить, вже звик.
“Я, особисто, не бігаю нікуди. А куди тут сховаєшся? Все летить над нами, або в нас. От, останні “прильоти” були прямо на левадах і в город до сусіда. Дякуючи тому, що сарай перекрили — тільки земля полетіла. Сусіду повибивало там вікна, стіна відійшла. Таке все…Весело… Хто бігає в погріб, а в погребі ж не сховаєшся, погреба ж не призначені для цього”, – каже місцевий мешканець Євген Єременко.
На запитання, чи не було думки переїхати в більш безпечне місце, відповідає: “Старі дерева не пересаджують, як кажуть. Вже кудись їхати — вже ні”.
Секретар Великописарівської селищної ради Володимир Лєонов показує ще кілька будинків на цій вулиці, пошкоджених внаслідок останніх обстрілів селища. За його словами, вони тимчасово пустують.
“Це центр, практично, селища Велика Писарівка, де в городах розірвались міни біля цього домоволодіння і напроти. На сьогодні, тут люди залишились живі, але діти все-таки настояли на тому і вони виїхали в Тростянець. Але, однозначно я знаю, що вони повернуться”, – зазначає Володимир Лєонов.
На питання, наскільки часто російські військові обстрілюють селище, Володимир Лєонов відповідає: “Практично кожного дня, або три-чотири рази на день що селище Велика Писарівка, що прикордонні населені пункти обстрілюються зі сторони агресора. Взагалі, щоб пройшов якийсь день в спокої, я такого навіть не пам’ятаю, це одиничні випадки”.
Попри обстріли, переважна частина населення залишається в селищі. Електроенергію за потреби якнайшвидше відновлюють, однак є в громаді кілька сіл, де понад вісім місяців вона відсутня. Відновити її через російські обстріли енергетики поки не можуть. Місцеві ж магазини продовжують працювати у звичному режимі, каже Володимир Лєонов.
“Я розумію, що ми — сільське населення, і в кожного є своя картопля, своє молоко, своє яйце, але все одно в магазин ідуть закупитися крупами, хлібобулочними виробами. Однозначно в нас працюють і наші пекарні, і працюють магазини. Навіть, незважаючи на те, що є обстріли і практично захищають те населення, виводять його (в укриття – прим. авт.), якщо чують, що розпочалися обстріли. Бо, враховуючи, що ми дуже близько біля кордону, повітряна тривога, яка спрацьовує, система оповіщення, яка спрацьовує в усій Україні, вона не спрацьовує під артобстрілами. Тому, кожен прислухається, тільки розпочались артобстріли, стараються людей перемістити в укриття, щоб ніхто не постраждав”, – пояснює секретар Великописарівської селищної ради.
За інформацією голови Великописарівської громади Людмили Бірюкової, після оголошення евакуації з 5-кілометрової прикордонної зони громади виїхало 300 людей, 450 — залишилися. В цілому з початку повномасштабної війни з Великописарівської громади виїхали 3 тисячі людей.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ