Ігор Перепека: “Cуми – не те місто, де шануватимуть пам’ятники колаборантам”
«Встановлювати пам’ятник лідеру ОУН УПА в Сумах, де люди ніколи не приймуть ідеологію УПА, – нонсенс», – так емоційно відреагував депутат Сумської міської ради Ігор Перепека на рішення, яке сьогодні, 26 травня, прийняв виконком щодо проведення конкурсу ескізів пам’ятника Семену Сапуну.
На переконання народного обранця, наразі це питання – провокаційне, суперечливе, і перш, ніж голосувати за спорудження пам’ятника, членам виконкому треба вдуматися, за що саме вони віддають свої голоси. Варто поцікавитися, ким насправді була ця людина, якого певні політичні сили хочуть представити суспільству як жертву тоталітарного режиму.
«Семен Сапун – це колаборант, якщо говорити по-новому, а якщо по-старому – він просто зрадник», – заявив Ігор Перепека перед членами виконкому.
Депутат розповів, що лідер ОУН був розстріляний у 1943 році разом із 600 людьми, здебільшого це були військовополонені, які знаходилися на території колишньої тюрми. По справі Семена Сапуна розстріляли чотирьох людей: окрім нього, два емісара зі Львова та бухгалтер курсів, якими він керував. На цих курсах було 50 вакансій, а працювало лише 3. Це прямо наводить на відповідь, через що відбувся розстріл.
«Почитайте газети 1941 року, як тільки почалася окупація міста Суми, що писав Семен Сапун, куди він закликав наших людей їхати і чим займатися (їхати працювати до фашистської Німеччини, але ж ми знаємо, чим все закінчилося). Він боровся за дружбу між українським народом та окупантами. Я не розумію, як можуть голосувати за це ті, чиї діди і прадіди воювали, відстоювали нашу незалежність! Ви говорите «тоталітарний режим» – так розваліть той кабінет, у якому ви сидите, бо він був збудований при тоталітарному режимі!» – звернувся Ігор Перепека до виконкому.
На думку депутата, навіть якщо пам’ятник Семену Сапуну все ж буде встановлений, надовго в Сумах він не проживеться: його рано чи пізно знесуть, бо більшовики теж вважали, що прийшли навічно, і йдеться про ту історичну постать, якої скоріше треба соромитися, ніж возвеличувати в монументі.