Мама військового Ігоря Біналі розповіла про повернення сина з полону
“Ми просто обнялися і стояли мовчки”, — так мати військовополоненого Ігоря Біналі згадує першу зустріч із сином після його звільнення з російського полону. Ігор — морський піхотинець, який понад три роки перебував у неволі після боїв у Маріуполі. Про зустріч із сином Тетяна розповіла кореспондентам Суспільного.
26-річний захисник служив у 1 окремому батальйоні морської піхоти. З перших днів повномасштабного вторгнення тримав оборону Маріуполя. 12 квітня 2022 року під час спроби прориву його захопили в полон, де воїн провів три роки та два місяці, розповідає мати захисника Тетяна.
“Я шукала сина півтора місяця, поки мені не зателефонував Червоний Хрест і не сказав, що та сторона підтвердила, що він знаходиться у них в полоні. Ми самі дізнавалися, самі шукали. Ні повідомлень не було, ні дзвінків не було, нічого. Почали їздити на зустрічі організації у Київ, у Координаційний штаб, всюди писали листи, звернення. Ходили під Верховну Раду, ходили і під Червоний Хрест — всюди ходили, шукали, щоб його поскоріше звільнили з полону. Було, опускаються руки, не знаєш, що робити далі. Але все одно ти підіймаєшся, ти розумієш, що, крім тебе, ніхто йому більше не допоможе, ти знову встаєш і йдеш далі”, — розповіла Тетяна Біналієва.
“До війни після школи поступив навчатися у Реутинцьке училище, закінчив його, потім пішов у Київ працювати і вирішив піти служити в армію. Він пішов воювати сам. Сам підписав контракт і став на захист Батьківщини нашої”, — додала жінка.
Обміняли Ігоря 26 червня цьогоріч. Тоді повернулись воїни Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Більшість із них були в полоні з 2022 року, повідомив президент Зеленский у фейсбуці.
“Йшов нам назустріч, до нас біг, ми його обіймали, цілували, просто мовчали, обняли його і тихенько стояли. Він дуже був радий, що він повернувся додому, що він нас побачив, що ми живі-здорові, він дуже був радий. Стан здоровʼя нормальний, но трошки підлікуватися треба, а так все добре з ним”, — розповіла жінка.
Триматися весь час очікування, говорить Тетяна, допомагали рідні воїнів-захисників, які так само чекають своїх рідних. Разом із ними щонеділі виходять на акції нагадування про воїнів, які в полоні або зникли безвісти.
“Хоч і мого сина звільнили, я також буду продовжувати ходити, підтримувати інші родини. Також їздила на обміни, зустрічала хлопчиків, які були звільнені. Була на акціях в місті Києві, ходила по всіх акціях і також буду продовжувати. У Кролевці також багато рідних, які зникли безвісти в полоні. Ми з ними обмінювалися інформацією. Ми один одного підтримували. Це дуже велика підтримка рідних, такі, як і я”, — додала Тетяна.
Нині Ігор на реабілітації в Києві, а Тетяна каже, дуже чекатиме його вдома і продовжить підтримувати родини тих, чиї рідні ще не повернулися з полону.
“В мене мрія, щоб він був щасливий. Більше мені нічого не треба. Щоб він був біля мене поруч”, — зізналася пані Тетяна.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ