На Шосткинщині науковці говорили про актуальні питання дослідження життя та творчості Пантелеймона Куліша
На минулому тижні у селищі Вороніж Шосткинської громади відбулась значуща подія з точки зору відновлення історичної справедливості по відношенню до видатного земляка – Пантелеймона Куліша.
За підтримки народного депутата України Ігоря МОЛОТКА відбулось всеукраїнське науково-практичне засідання «Актуальні питання дослідження життя та творчості П. Куліша в контексті регіональної історії Сіверського краю».
У рамках круглого столу провідні вітчизняні кулішезнавці, геральдисти, архівісти та краєзнавці, обговорюючи актуальні питання та проблематику дослідження життя родоводу, біографії та творчості генія української нації, відкрили нові грані його таланту та невідомі досі сторінки біографії.
Наталія Міллер, дослідниця родоводу та воронізького періоду життєтворчості Куліша, провела стислий аналіз згадок про видатного українця у творах сучасних письменників та дослідників, а також у підручниках. Як виявилось, це скупі, а часто і викривлені факти з його біографії.
Зокрема, в одному з підручників зазначалось, що Куліш народився в сім’ї заможного хлібороба, тоді, як воронізькі краєзнавці впевнені, що родина Кулішів належала до дворян, адже відповідний запис є у метричній книзі.
Цей факт підтверджує і учасник засідання, науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров.
– 1782 рік, вони (Куліші, – ред.) подали себе як родина, яка належить до дворянського стану. У 1838 році Куліші пройшли дворянські ревізії і були визнані, як дворяни…, – повідомив дослідник.
Олександр Алфьоров зазначив, що родовід Кулішів до цього часу представляє собою «те́рра інко́гніта» і вимагає всебічного вивчення.
Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, кулішезнавець Олесь Федорук у своїй доповіді зауважив, що Куліш на державному рівні не вшановується так, як Франко, Шевченко, Леся Українка.
– Але ми знаємо, чому він не є. Там є величезна традиція, а тут є обструкція, 70 років, коли Куліша викреслювали скрізь і в суспільній свідомості він ще не прописаний на належному рівні. Але це справа майбутнього, і я вірю, що недалекого майбутнього, – зазначив науковець.
Олесь Федорук повідомив, що у Києві планується встановити пам’ятник українському генієві:
– Оголосили конкурс, надійшло більше 20 проектів. Всі цікаві і достойні. Найкращий обере кваліфіковане журі. Планується, що наступного року будемо вже мати цей пам’ятник, який буде встановлено у дуже знаковому місці, у центрі Києва на розі Володимирської, Десятинної і Андріївського узвозу, адже саме на Десятинній збиралось Кирило-Мефодіївське братство.
На думку наукового співробітника Національного заповідника «Глухів» Олександра Мірошниченка, результати досліджень варто оприлюднювати не тільки у наукових виданнях, але й широко популяризувати у соцмережах, де проводить більшість свого часу сучасна молодь.
Провідний археограф відділу використання інформації документів ЦДІАК України Леся Іванченко передала до воронізької Кулішевої світлиці ксерокопії документів про навчання Пантелеймона Куліша у Київському університеті св. Володимира, завірені печаткою і підписом директора архіву.
По завершенню роботи, учасники круглого столу ухвалили резолюцію, якою, зокрема, передбачається протягом наступного року підготувати та видати фото-довідник «Пантелеймон Куліш і Україна» з детальним науковим описом місць і туристичних об’єктів, пов’язаних з життям і творчістю письменника, запропонувати Міністерству освіти і науки щорічно, до дня народження Куліша проводити літературний конкурс серед учнів, оцифрувати історичні документи, які стосуються життєдіяльності письменника…
Після наукової роботи, учасники засідання ознайомились з експонатами Кулішевої світлиці, відвідали пам’ятник Кулішу у Воронежі, музей Куліша у Шостці, пройшлись стежками письменника у Новгород-Сіверському, де за сприяння місцевої влади було організовано цікаву та змістовну екскурсію.
Науковці подякували за допомогу в організації круглого столу народному депутату України Ігорю МОЛОТКУ, який особисто опікується питаннями щодо дослідження життя та творчості Пантелеймона Куліша.
Варто зазначити, що саме парламентар був ініціатором відзначення 200-річчя письменника на державному рівні, у рамках якого почалась масштабна наукова та просвітницька робота по відновленню величної постаті Куліша в пантеоні діячів української культури.
