Відновлення Тростянця триває: що вдалося зробити за 3,5 року після деокупації
За час місячної окупації у 2022 році Тростянецька громада зазнала збитків на понад 120 мільйонів доларів. З того періоду до процесів відновлення вдалося залучити близько одного мільярда гривень: до міста повертаються жителі, відроджується бізнес, відбудовують інфраструктуру. Далі переказуємо інтерв’ю голови Тростянецької громади Юрія Бови з порталу «Децентралізація».
Тростянець після окупації
З 24 лютого до 25 березня 2022 року Тростянець був під окупацією. За цей час понад 50 мирних жителів загинули, ще 11 — вважаються зниклими безвісти, тому точну кількість жертв підрахувати неможливо, говорить Юрій Бова.
Коли українські військові увійшли до Тростянця, у місті були зруйновані дороги, понівечені лінії електропередач і громадський транспорт, спустошені крамниці. Повсюди було сміття, ящики від боєприпасів, місцями — і самі боєприпаси. Зазнали руйнувань і архітектурні пам’ятки: Круглий двір і палац Леопольда Кеніга. Міська лікарня, залізничний та автобусний вокзали стояли в руїнах.
— У ті дні Тростянець балансував на межі гуманітарної катастрофи. Нам тоді дуже допомогли військові, а також наші міжнародні партнери та друзі з України: хтось давав машину, хтось — комп’ютер, хтось надсилав гуманітарну допомогу. Згодом волонтери закрили поліетиленом вибиті вікна, і поступово почали повертатися люди, — розповідає Юрій Бова.
До повномасштабного вторгнення в Тростянецькій громаді жило близько 27 тисяч людей. За його словами, на кінець 2023 року додому повернулися 95% місцевих. Ще тут оселилися 2,5 тисячі переселенців, тому чисельність населення навіть зросла — на тисячу.
— Ми ремонтували для переселенців житло, забезпечували їх постільною білизною та іншими предметами побуту. Тобто робили все, щоб цим людям було в нас комфортно. Згодом спрацювало так зване «циганське радіо»: хтось телефонував рідним і знайомим, розповідав про наші умови, і ті приїжджали теж, — пояснює Юрій Бова.
Кошти від держави та закордонних партнерів на відновлення
За словами голови Тростянецької громади, на відновлення інфраструктури з державного бюджету місто отримало вже близько пів мільярда гривень.
— Навесні 2022 року Тростянець мав найбільшу кількість руйнувань у Сумській області…. Ми почали процес відновлення з розробки проєктної документації, подаючи уряду готові проєкти з відновлення. Це забрало багато зусиль та кілька мільйонів гривень, але час показав, що наш розрахунок був правильним. Тож тепер за державний кошт вже відновили два житлові будинки, лікарню, залізничний вокзал і площу перед ним, автовокзал, об’єкти торгівлі тощо. Також капітально відремонтували три кілометри траси Суми-Полтава, яка проходить через місто, — розповідає голова громади.
Ще близько пів мільярда гривень на процеси відновлення громада залучила від різноманітних партнерів. Тростянець підтримують як інші громади України, так і іноземні партнери: Франція, Німеччина, Італія, Швеція, Японія. Юрій Бова говорить, що близько 80% процесів з відновлення вже виконали.
Навесні 2022-го росіяни пошкодили лікарню, але навіть під час окупації медики надавали допомогу жителям міста. Після того на відновлення закладу вже виділили понад 100 мільйонів гривень.
— Ми осучаснювали все, що відновлювали. Наприклад, повністю утеплили всі лікарняні корпуси, а також поставили на даху сонячні панелі. Кошти на це надходили й від міжнародних партнерів, і від Мінрегіону, і від Агентства відновлення, — говорить Юрій Бова.
Проєкт будівництва соціального житла
Сьогодні громади в Україні можуть брати участь в урядовій програмі зі зведення соціального житла. Проєкт реалізують за підтримки Європейського інвестиційного банку на умовах співфінансування. Однак не всі громади можуть виконати визначені проєктом умови. Ідеться про ті, що поблизу російського кордону, зокрема й Тростянецьку. Хоча, за словами Юрія Бови, питання розміщення переселенців залишається актуальним.
— Ми, на жаль, не можемо виділити 10-20% на співфінансування будівництва, адже це 30-40 мільйонів гривень. Ми таких грошей не маємо. Загальний бюджет громади становить 325 мільйонів гривень, з яких 276 — власні надходження. А бюджет розвитку на цей рік — лише 26 мільйонів гривень, з яких фінансуються і відновлення інфраструктури, і проєктна діяльність, і оновлення різних комунальних систем, — пояснює голова громади.
Юрій Бова вважає, що державна політика стосовно зведення соціального житла потребує коригування. На його думку, будувати треба не там, де громада готова включитися у співфінансування, а там, де це потрібно.
— Думаю, один-два мільйони гривень ми цілком можемо знайти, але точно не 30-40, як цього вимагає уряд. На моє переконання, громади біля російського прикордоння, які найбільше постраждали від війни, повинні мати й більшу державну підтримку в тому, що стосується відновлення та розвитку. Інакше важко буде повернути та втримати людей, — говорить Бова.
У Тростянці, розповідає голова громади, є ділянка, де можна побудувати мікрорайон на 12 тисяч жителів. Поблизу — лікарня, школа, садочок, фабрика, транспортні зупинки. Група компаній «Метінвест» започаткувала ініціативу «Сталева мрія», у межах якої створюють проєкти відновлення для постраждалих громад. Концепцію розробили й для мікрорайону в Тростянці.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ