На Шосткинщині знайшли давньоруське поселення XI – XIІ сторіччя

Унікальну знахідку виявлено в ході археологічної розвідки, яку проводить Сумський державний педагогічний університет ім. Макаренка поблизу селища Вороніж.

Дослідження проводяться за підтримки народного депутата України від Сумщини Ігоря МОЛОТКА.

– Тепер ми точно знаємо, що легендарному селищу понад тисячу років, а не трохи за вісімсот, як ми думали дотепер. І цьому є реальні підтвердження. Окрім поселення, віднайдено понад 500 елементів побутової кераміки, які спростовують сумніви щодо існування Воронежа у давньоруські часи. Є попередні висновки і щодо рідної Шостки, вона точно старша за «офіційний» вік.  Для остаточних висновків потрібні повномасштабні розкопки, – розповів парламентар.

Варто зазначити, що з початку 20 століття на Шосткинщині не було жодних археологічних досліджень поселень давньоруської доби. Цьогоріч вирішено розпочати масштабну та ґрунтовну наукову роботу зі встановлення реальної історії рідного краю.

– Ідея експедиції назріла вже давно, і  загальними зусиллями нам вдалось її розпочати. Чому саме Вороніж?  Перш за все тому, що територія селища знаходиться неподалік від двох великих давньоруських міст – Новгорода-Сіверського і Путивля. По-друге, за всі роки досліджень у регіоні не було знайдено жодної давньоруської пам’ятки, тоді як місцеві краєзнавці та історики пишуть, що Вороніж нараховує понад 700 років, пов’язуючи це  з літописами і т.ін. Але не може бути достовірної історії без підтверджуючих її пам’яток. Тому і було вирішено відшукати «аргументи» в цьому регіоні, щоби встановити дійсну історію власне Вороніжа і взагалі цього шляху з Новгорода на Путивль, – зазначив керівник воронізької археологічної експедиції, доцент Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка, голова правління Ніжинського археологічного товариства Іван Кедун.

Археологічна розвідка триває тиждень і вже має гарні результати.

– За цей час ми вже змогли довести, що Вороніж – точно давньоруський. Звичайно, роботи ще дуже багато: необхідно ввести  в науковий обіг великий масив інформації, обробити всі артефакти, які були знайдені. На осінь плануємо конференцію з підведення підсумків експедиції. Дякуємо Ігорю Федоровичу за чудову можливість долучитись до написання історії Сумщини, – відзначила директор інституту історії, права та міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Сумського державного педагогічного університету ім. Макаренка Юлія Подрєз.

За словами Ігоря МОЛОТКА, білих плям в історії нашого краю з давніх часів і дотепер – безліч, і значно зменшити їх кількість дозволять саме археологічні дослідження:

– Без знання минулого – немає майбутнього. І щоби воно було успішним, треба досконально знати свою історію, втілюючи здобутий досвід у життя. Впевнений, що після розкопок підручники історії України поповняться унікальними фактами.