“На відновлення довкілля природним шляхом знадобиться 20-30 років”. Еколог про вплив обстрілів на екосистему Сумщини
Повномасштабна війна в Україні не лише руйнує об’єкти інфраструктури та людські життя. Сьогодні – це ще й питання екологічної безпеки. Починаючи з 24 лютого 2022 року українська екосистема потерпає від пожеж, ракетних обстрілів та замінування територій. Як від постійних обстрілів страждає екологія прикордонних територій Сумщини та України загалом? Та чи є шанси на повне відновлення довкілля? Про це поспілкувалися з доцентом кафедри екології та природозахисних технологій СумДУ Сергієм Шевченком.
Розкажіть, будь ласка, у кількох фактах про екосистему Сумщини.
— На такій площі як Сумська область є кілька видів екосистем: болотяно-водяниста, лісові, степові, різні типи ландшафтів і т.д. Завжди розглядають по специфічним екосистемам, бо в екосистемах різного типу по-різному складаються взаємозв’язки, відповідно, впливи можуть бути різні. наприклад, на степових — одні наслідки, на лісових — інші, на водно-болотних теж інші.
Якщо говорити про те, як екосистема змінилася після 24 лютого 2022 року. Що ви можете зазначити, які суттєві зміни відбулися?
— У березні було підірвано кілька мостів: і Чумакове, і в Охтирці на Ворсклі. І вже влітку 2022 року ми почали відчувати ці речі. Якщо загалом казати, як впливають бойові дії, вони впливають по кількох параметрах. перший — це повітря. На першому місці — пожежі. Коли бомбардують нафтові бази, коли вони вигорають повністю, чадом наповнюється, там багато липких речовин, сполук, які викликають неприємні речі, які супроводжуються захворюванням органів дихання. Окрім того, при підриві снарядів, особливо ракет, ракетного палива, вони потрапляють в ґрунт, попадаючи на відкрите повітря, окислюються і продукти цих оксидів є дуже неприємними речами з точки зору здоров’я людини. Викликають мутації ДНК, впливають на спадковість, а також — онкогенні фактори… збільшення захворюваності онкологічного характеру.
— Як впливають на ґрунти бойові дії, там взагалі серйозні речі. Тобто частина орних земель вибуває з використання, руйнуються шари ґрунту, вони отруюються продуктами розпаду речовин, які підриваються. Ці речовини можуть мігрувати в ґрунтові води, потрапляти в колодязі в сільській місцевості. Ті ґрунти, які є в сільськогосподарському виробництві, теж виникають проблеми, по-перше, замінованість. В ЄС напрогнозували, що на розмінування України майже 10 років піде.
Наше прикордоння обстрілюється майже щодня. Які види снарядів є найбільш небезпечними для нашої екосистеми?
— Найнебезпечніші — це гради, вони стріляють ракетним паливом. При підриві воно виливається, згорає і ці продукти горіння є найнебезпечнішими. Частина їх намагається фільтруватися в ґрунт, а частина йде в повітря, яким ми дихаємо.
Як взагалі повномасштабна війна впливає на наше біорізноманіття?
— Окупанти взагалі не звертають увагу, чи заповідна територія, чи ні. Вони хазяйнують там, руйнують. Візьмемо наш Тростянець. наприклад, у Нескучному вони розбомбили станцію нашу. На Михайлівській цілині у нас кілька десятків червонокнижних рослин можуть взагалі зникнути, бо є окремі червонокнижні види, які живуть окремими ділянками, які строго охороняються. Якщо там пройшла війна, то їх можна знищити.
— Це стосується і тварин. Біла чапля, наприклад. Вона тільки почала гніздитись у нас… уже прилітає велика біла чапля. Я спостерігаю у Старому селі одну пару, яка минулого року там оселилася. Це ендемічний вид, він рідкий у нас, червонокнижний, але прилетіла пара загніздилася і буде дуже неприємно, якщо вони зникнуть.
Чи вплинув якось підрив Каховської ГЕС на екосистему Сумщини? І які взагалі для України й Сумщини зокрема це може нести наслідки в майбутньому?
— Каховське водосховище дуже далеко від нас, на Дніпрі стоїть. Хоч ми й живемо в басейні річки Дніпра, але у нас ліві притоки, ліва частина басейну… у нас своя система річок. Тут майже не вплинуло на це.
Що ми зараз можемо зробити для нашої екосистеми? І чи є шанси на повне відновлення довкілля після закінчення повномасштабної війни?
— Відновлення у природних умовах відбувається у межах 20-30 років. Якщо будуть фінансові можливості, ми можемо виділяти найбільш проблемні ділянки й туди вкладати ці гроші і їх відновлювати. Треба фінансування: на дослідження, на матеріали.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ