На Запоріжжі загинув Юрій Соломко із Шостки
Сьогодні, 30 жовтня, Шосткинщина прощалася з вірним сином, захисником рідної землі Юрієм Соломко.
Вшанувати воїна, який віддав життя на захисті Батьківщини, прийшли рідні та близькі, представники міської та районної влади, бойові побратими.
Соломко Юрій Миколайович народився 25 червня 1975 року в місті Шостка. З дитинства ріс спокійним і життєрадісним хлопчиком. Під час навчання в загальноосвітній школі № 1 захоплювався плаванням. Взимку він був активним відвідувачем басейну, а влітку обожнював подорожувати на річки та озера Шосткинщини. Юрій дуже любив місцеву природу, отримував велику насолоду від прогулянок лісом, рибалки. Зазвичай саме хлопчик Юра виявлявся найспритнішим і найрезультативнішим, яка б не була компанія грибників і рибалок. Він пишався власним уловом, а з лісу приносив найбільше грибів і ягід. Згодом юнак серйозно зацікавився технікою. Саме тому після отримання середньої освіти він вступив до Сумського державного університету, за спеціальністю «інженер-механік». Довчитися не довелося, і через рік (1993) юнак був призваний на строкову службу. Після повернення Юрій вирішує здобути затребувану професію та отримати спеціальність механіка. Його мрія збулась після заочного навчання у Шосткинському хіміко-технологічному технікумі.
Працював у Шосткинському відділенні Державної служби охорони при МВС України в Сумській області, потім – караульним служби в ШВК-66 та на місцевому підприємстві. Його пам’ятають як енергійного, відповідального та порядного чоловіка. «Завжди дотримувався своїх слів, ніколи не підводив», – згадують рідні. 2001 рік став одним з найважливіших для Юрія. Він зустрів свою кохану Марину, яка в майбутньому стане йому дружиною. У 2009 році у сім’ї народився синочок Артем, якого батько неймовірно любив і пишався ним. Міцна родина, взаємна любов і повага стали для чоловіка життєвою опорою та душевною підтримкою. Він намагався ніколи не розлучатися з дружиною та сином надовго… Все змінилося з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів.
Юрій Миколайович став на захист Батьківщини у квітні цього року, був стрільцем аеромобільної роти. За спогадами керівництва, за час проходження служби він зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Військові обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед бойових побратимів, мав високий рівень мотивації до служби. У коротких розмовах з рідними Юрій ніколи не жалівся, намагався підтримати близьких людей. 9 жовтня він зателефонував своїй дружині востаннє. Говорив, як ніколи, дуже довго…
«Наче відчував і прощався», – зі сльозами говорять рідні. Наступного дня Соломко Юрій Миколайович загинув на території Запорізької області, виявивши мужність і стійкість, вірність військовій присязі та рідній Україні.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ