Обстріли, руйнування, відсутність транспорту та зв’язку: життя у Середино-Будській громаді
Обстріли, руйнування, відсутність транспорту та зв’язку – такі реалії життя у Середино-Будській громаді, говорить Сергій Солдатов. Чоловік – місцевий журналіст та голова Середино-Будського осередку ГО “Шосткинський актив громад”.
Чоловік розповів, хоч з родиною мешкає у селі Пигарівка, та їздить до центру громади й навколишніх сіл. Якою є нині ситуація на Середино-Будщині – розповів Суспільному.
Кожен ранок в Середино-Будській громаді починається із російськими дронами в повітрі. Це може бути 7:00, 8:00 ранку. В якийсь день ранок починається одразу з обстрілів. Це і скидання вибухівки з дронів, міномети, артобстріли. Дрони постійно над Середина-Будою та прилеглими територіями.
Наприклад, літає дрон, а людина йде. І невідомо, де й коли скине. людина йде. Тут уже з перших днів 2025 року, по офіційній інформації, зазнали поранень понад 10 осіб. Поранення у людей в основному осколкові, різних ступенів тяжкості. Навіть 16 січня було поранено три людини, теж осколкові.
Також випадок: у село Рожковичі два прямих влучання у приватний будинок і поранень зазнали батька і син. Якщо батько отримав контузію, то син – осколкові поранення.
Якщо взагалі взяти по громаді: 13 населених пунктів, в тому числі й сама Середина-Буда розташована у 5-кілометровій зоні. 14 січня на село Ситне – це Рожковицький старостат, скинули три КАБи. Було три “прильоти” практично в центр села. На цей момент там проживає 38 людей, за тією інформацією, що в мене є, і 21 будинок.
Як розповів мені староста села Максим Мартинов, на вчорашній день виявлено 17 пошкоджених будинків. Пошкодження різного ступеня: де дах знесло, де вікна, а де зовсім практично повні руйнування. Село Ситне розташоване приблизно за 6 км від державного кордону. Тільки завдяки, не знаю чому, як каже староста “Господь милував”, що ніхто з людей не постраждав.
Я можу сказати, що практично всі населені пункти громади зазнали обстрілів: хто більше, хто менше. В нас 13 населених пунктів – це 5-кілометрова зона, ще 8 населених пунктів – це 10-кілометрова зона. А інші трішки далі – 15-20 кілометрова зона. Саме географічне розташування громади виходить так, що вона протягнута вздовж кордону з Російською Федерацією.
Люди ліквідують наслідки ударів практично своїми силами. Якщо десь влучання в населеному пункті трохи далі від кордону, ясна річ, що приїжджають рятувальники, але взяти ось це Стара Гута – село, яке 3 км від кордону, старостинський округ. Там виходить 5 населених пунктів: Стара Гута, Нова Гута, Винтерка, Хлібороб і Гаврилова Слобода. Це 5 населених пунктів, в яких мінімум на 50% будівлі спалені. Там дуже проживає мало вже жителів.
Взяти Стару Гуту, там вже доволі значний час немає ні зв’язку, ні світла, але проживає 5 людей. Виживають з домашнього господарства, дещо рідні привозять, а ліки там уже замовлення йде. І в цих населених пунктах немає старости. Міська влада не продовжила договір із тією старостою, який закінчився 30 червня 2024 року.
В самій Середині-Буді пожежі практично кожен день. Взяти Новий рік: там один, два будинки горіли. Навіть 16 січня було влучання: дрон залетів на третій поверх у квартиру, загорілись квартири. Люди самоорганізувались і своїми силами гасили ці пожежі. Рятувальники приїжджають, але тільки тоді, коли дозволяє безпекова ситуація. А дрони зараз постійно, навіть сьогодні взяти – уже восьма ранку, а дрони над прилеглими територіями літають.
Люди не дуже охоче виїжджають. Я спілкувався на місцевому рівні зі старогутівцями. Наприклад: є така сім’я, у яких будинок згорів повністю. Вони займалися там приватним господарством, теплиці, все таке. Вони виїхали, через місяць туди влучили пару снарядів, згоріло все дотла. Вони звернулися до міської ради, щоб акт обстеження житла їм надали, щоб змогли щось від держави отримати.
Міська рада відповідає всім мешканцям села: “Ми це не можемо зробити, тому що небезпечна ситуація, туди страшно їхати і все таке”. І ось цій сім’ї, з якою я спілкувався, їхня донька військовослужбовиця разом з чоловіком знімає їм житло в Чернігівській області за 10 тисяч гривень на місяць. Куди людям виїхати?
Ті, хто був молодше, які фізично і фінансово мали десь можливість облаштуватись на новому місці, вони виїхали. Взяти Середину-Буду: якщо масові обстріли міста почалися такі наприкінці 22-го і у 23-му році, коли люди масово почали евакуйовуватись, чимало тоді виїхали людей, але частина з них повернулася назад. Тому що на новому місці ніде вони не знайшли себе. Якщо взяти з Середина-Буди, то за моїми підрахунками відсотків 60-65% людей виїхали. Можу сказати, що точно в 5-кілометровій зоні дітей немає, виїхали всі. Якщо взяти далі населені пункти – 15-20 км від кордону, то діти є.
Зі зв’язком також є питання. У Старій Гуті, Новій Гуті там немає зовсім зв’язку. На інших територіях більш-менш є, але дуже нестабільний. Можу по собі сказати, ось “Водафон” уже практично тиждень не працює.
Банкоматів тут немає. В самій Середині-Буді торгівельні заклади практично всі знищені. Там, за моїми підрахунками, два з половиною торгівельні заклади: два магазини та один кіоск.
З транспортним сполученням громада відрізана від білого світу. Ходить один автобус, він всього охоплює чотири населені пункти громади. Це Чернацьке, Середина-Буда, Кам’янка і Ромашково. А далі села, які йдуть в сторону Зноб-Новгородської громади – це Велика Берізка, Лукашенкове, там більш десятка сіл.
Їм, щоб виїхати в ту ж лікарню чи до якоїсь дитячої установи до Шостки потрібно винаймати приватного перевізника. І це теж проблематично, щоб приватний перевізник погодився сюди їхати і за одну поїздку заплатити 2000 гривень. Я неодноразово звертався до міської влади з цього приводу, але вони кажуть: “Ніхто з приватних перевізників не хоче сюди їздити, тут працювати”.
Так, я це розумію, але ж якщо взяти порівняти зі Зноб-Новгородською громадою, вона поруч, Дружбівська громада. Там залучені якісь механізми, наприклад “Проліска”. Там хоч раз на тиждень, чи два рази на тиждень, зможуть поїхати хоча би соціально-незахищені люди.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ