Олександр Качура: допомога людям не повинна залежати від мови, якою вони звертаються

Парламентар Олександр Качура наголосив, що у роботі зі зверненнями громадян для нього визначальними мають бути потреби людини та можливість надати їй допомогу, а не мова, якою вона спілкується.

Особливу увагу він звернув на Сумщину та прикордонні громади, де значна частина людей у побуті продовжує користуватися російською мовою. За словами парламентаря, це не може бути підставою для того, щоб залишати людей сам на сам із проблемами.

«Моя рідна Сумщина, тим паче прикордоння, значною мірою російськомовна. Але це мої земляки. Наші громадяни. І коли вони звертаються до мене по допомогу, хіба я маю відмовляти їм через мову?» — зазначив Олександр Качура.

Парламентар навів конкретний приклад звернення з прикордоння Сумської області:

«А бабуся, яка мені ось писала нещодавно, от я як повинен вчинити? Їй 90 років, потрібна евакуація з Глухівського району — це у нас прикордоння Сумщини. Вона російською мовою тільки спілкується», — розповів Качура.

На думку парламентаря, в умовах війни державі важливо не створювати додаткових ліній поділу між власними громадянами, а концентруватися на їхній підтримці, захисті та вирішенні конкретних проблем.

Показовим у цьому контексті є й фронт. Серед українських захисників є військовослужбовці, які у побуті продовжують спілкуватися російською. У березні 2026 року один із військових на Донеччині прямо розповідав, що у його підрозділі служать як україномовні, так і російськомовні бійці. Водночас офіційною мовою у Силах оборони залишається українська. Тож сама мова повсякденного спілкування не робить захисника менш відданим Україні: російськомовні військові так само воюють проти російської агресії, ризикують життям і захищають свою державу.

Водночас Качура окремо підкреслив значення української мови. Він розповів, що сам спілкується українською зі своєю дитиною і позитивно ставиться до її використання в освіті та повсякденному житті. Разом із тим, за його словами, побутове використання інших мов не повинно ставати приводом для цькування людей.

«Я зі своєю дитиною говорю, наприклад, українською мовою вдома, тому що вона в український садок ходила, і зараз в українську школу піде. І мені зручно, мені це комфортно, мені подобається, вона більш милозвучна, класна. Але якщо хтось в побуті використовує іншу мову — вони там, може, польською розмовляють, англійською, чеською, російською, — тобто вони мають на це право, і не потрібно за це цькувати», — заявив парламентар.

Качура пов’язує такий підхід із європейською моделлю суспільства, де, за його словами, співіснують різні культурні, національні та релігійні спільноти. Для нього головним залишається принцип, що громадянин, який звернувся по допомогу, не повинен залишитися без уваги лише через мову спілкування.

Ця позиція перегукується і з практичною парламентською роботою Качури зі зверненнями людей. Зокрема, у 2026 році він реєстрував депутатські запити щодо проблем жителів, серед яких питання залізничного сполучення на Сумщині, дотримання прав родини військовослужбовця, який повернувся з полону, та отримання допомоги по догляду за особою з інвалідністю.

«Ми всі громадяни однієї країни. І це для мене головне», — підсумував Олександр Качура.

 

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію