Олександр Стрельченко: «Нехай керівники країни покажуть, як вижити в селі, аби не померти»
«Українські села сьогодні на межі виживання. Щорічно з карти України зникає до двох десятків населених пунктів. Причиною цього є безперспективність села. Люди переїжджають у міста через те, що в селі немає роботи, не працюють лікарні, школи, клуби», – упевнений голова фракції ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ в Сумській обласній раді.
Він зазначає, що однією з головних проблем на селі залишається надання медичних послуг. Далеко не у всіх населених пунктах є ФАПи, а дістатися до існуючих жителям найближчих сіл іноді доводиться, подолавши до десятків кілометрів. Місцевим це просто не під силу: більшості мешканців близько 80 років. З цими питаннями до обласних опозиціонерів чи не щотижня звертаються виборці з усіх куточків Сумщини.
«Медична реформа, яку українцям нав’язали, направлена на знищення медицини. Особливо у селах, які ще тримаються завдяки тому, що там є фельдшерсько-акушерські пункти. Якщо їх не стане, як передбачається у «реформі», селянам просто ніде буде зробити навіть укол», – наголошує політик.
Окрім цього опозиціонер зазначає, що нині на Сумщині дуже гострою є проблема з працевлаштуванням медиків на селі. Зараз молоді спеціалісти не хочуть їхати в сільську місцевість, навіть в районні лікарні. Якщо додати стан доріг, фінансування галузі, забезпеченість необхідним устаткуванням та ліками, то, виходить, що жителів сіл нинішнє керівництво країни прирікає на смерть.
«За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку вмирає 136 тис. українців, яких можна врятувати, – говорить Олександр Стрельченко. – Число громадян, які помирають на місці надання невідкладної медичної допомоги чи на шляху до лікарні, є втричі більшою ніж в Європі. Через це наші співвітчизники в середньому живуть на 11 років менше, порівняно з мешканцями ЄС, а за тривалістю життя Україна посідає 130-е місце в світі. Що буде, коли ще й ФАПів не стане? Замість того, щоб допомогти, забезпечити їх матеріально-технічною базою, в нашій державі, на жаль, ідуть антисоціальними кроками, просто закриваючи їх. Нехай би наші керівники країни поїхали в село і показали місцевим жителям власним прикладом: як можна вижити там, аби не померти».