“Пер Ґюнт”: нова вистава “щепкінців” за всесвітньо відомою п’єсою
У Сумському обласному академічному театрі драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна чергова прем’єра — вистава за всесвітньо відомою п’єсою норвезького письменника Генріка Ібсена «Пер Ґюнт». Режисер-постановник – Роман Козак.
Фабула п’єси перегукується одночасно з «Одіссеєю» Гомера і «Божественною комедією» Данте. Пер Ґюнт також, подібно Одіссею та Данте, проживає низку доволі екстремальних пригод, у кінці якої на нього чекає жінка, що кохає його по-справжньому. Саме її кохання і допомагає герою подолати перепони і складнощі, в які він весь час потрапляє. Пер був поза законом у Норвегії, потрапляв у країну тролів, торгував рабами у США, мав бізнес у Марокко, блукав пустелею, і там став вождем бедуїнів та пророком, потім опинився в лікарні для психічнохворих в Каїрі і, нарешті, як Одіссей до Пенелопи, повернувся до своєї коханої Сольвейґ.
Щодо вистави щепкінців. На що варто сходити подивитися. По-перше, це гра актора Владислава Писарева, виконавця ролі головного героя. Вистава триває більше трьох годин і це все безперервний рух і суцільна енергетика. Героя люблять різноманітні жінки – у спектаклі купа еротичних сцен, його б’ють чоловіки, занурюють у діжку з водою, постійно одягають і роздягають, катають по помосту, примушують робити дивні речі на кшталт чіпляння хвоста у знак кохання до принцеси тролів, і все це на тлі постійного діалогу або монологу. Ближче до фіналу вже просто дивуєшся, як у людини стає сил все це все винести. Небагато у Сумах є спектаклів з таким чудовим акторським соло.
По-друге, і це вже фірмова родзинка вистав щепкінців в останні часи, – вишукана хореографія від Сергія Великодного. До речі, перед початком вистави звучить класична музика Едварда Грига з однойменного балету, а сама дія супроводжується вже зовсім іншим, сучасним музичним оформленням.
Не менш цікава і сценографія вистави, головним динамічним елементом якої є багатофункціональна споруда, що весь час перетворюється то у поміст, то у символічну гору або схил, то у корабель, то у святковий стіл.
І серед всього цього руху єдиною по-справжньому живою людиною, яка не тільки діє, але і відчуває є… Ні не Пер Ґюнт. Він як раз нагадує піщинку, яку несе стихія життя і яка просто реагує на зовнішні виклики, практично не змінюючись внутрішньо. Тому і не може ніде знайти себе. Єдиною живою людиною тут є Сольвейґ (Марія Корінна). Саме вона живе, поки всі інші діють, живе своїм коханням до Пера і очікуванням зустрічі. Може тому тільки вона і змінюється зовні і наприкінці вже являється у вигляді жінки похилого віку, але такої ж чистої і прекрасної, як і у юні роки.
Прем’єра вистави «Пер Ґюнт» відбулася 7 липня, на честь закриття 86-го театрального сезону театру ім.Щепкіна