Підозрюваного у розбійному нападі на родину з Кролевця відпустили під домашній арешт
На даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за фактом розбійного нападу 24 жовтня 2020 року на родину в м. Кролевець Сумської області.
Попередня правова кваліфікація дій підозрюваних – це ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 353 КК України. У зв’язку із необхідністю проведення слідчих і процесуальних дій, а також для визначення остаточної кваліфікації дій підозрюваних, строк досудового розслідування керівником прокуратури був продовжений до 25 січня 2021 року, а до слідчого судді було подано 2 клопотання про продовження двом підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Крім того, по одному із підозрюваних стороною захисту було подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
В першому випадку ухвалою слідчого судді підозрюваному продовжено строк тримання під вартою без визначення розміру застави до 25 січня 2021 року включно, оскільки особа після вчинення злочину втекла та деякий час переховувалася, в тому числі за сприяння членів сім’ї. Тому на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя дійшла висновку, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, не зменшилися і належна процесуальна поведінка підозрюваного не зможе бути забезпечена більш м’яким запобіжним заходом.
Водночас, як зазначалося вище, щодо іншого підозрюваного суддя розглядала одночасно 2 клопотання:
прокуратури – про продовження тримання під вартою
та сторони захисту – про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий та прокурор повинні довести, що більш м’який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. При цьому, переконливих доводів щодо продовження тримання особи під вартою як у клопотанні слідчого, так і в обґрунтуваннях прокурора, які він наводив у судовому засіданні, не наведено.
Водночас стороною захисту надані документи, які вказували на існування у підозрюваного міцних соціальних та сімейних зв’язків, позитивної характеристики з місця проживання, тому такі дані щодо особи у сукупності зі змістом слідчих та процесуальних дій, які залишилось провести органу досудового розслідування, дали підстави вважати, що більш м’який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Тому, на підставі статей 177, 178, 194 КПК України, підозрюваному змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з покладенням наступних обов’язків:
прибувати до слідчого, слідчого судді, суду по першому виклику;
не відлучатися за межі визначеного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання чи роботи;
утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, іншим підозрюваним у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали до 25.01.2021 року включно.
Обидві ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, проте станом на ранок 28 грудня 2020 року апеляційні скарги не подані.
Принагідно слід зазначити, що застосування запобіжного заходу – це не покарання особи за вчинений злочин. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, тобто, такий захід застосовується лише з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування.