Депутат Саєнко: Цій структурі вдалося обманути людей
Україні співпраця з Міжнародним валютним фондом взагалі невигідна. Такі позики можуть обернутися для держави занадто дорого. Як саме — на простому прикладі пояснив депутат Роменської міської ради від Партії «Відродження» Олександр Саєнко.
«Україна чекає чергового траншу фінансової допомоги від МВФ. Ідеться про мільярд доларів США. До цього Київ уже отримав майже 8 мільярдів. Народу від цієї допомоги легше не стає, а ось МВФ диктує все нові умови.
Цій структурі вдалося обманути людей і відволікти від своєї істинної суті. МВФ створює умови для банків і забирає гроші у простих людей. Але механізми, за допомогою яких це робиться, зовсім не прості — їх дуже важко розпізнати.
На простому прикладі поясню, як працює МВФ.
Уявіть собі десь на Сумщині чимале село, в якому треба побудувати нову сільську раду. Ця будівля коштуватиме, припустимо, 100 тисяч доларів. Уповноважений зайнятися питанням будівництва — сільський голова. Він іде до банку, пояснює, що треба звести нову будівлю за 100 тисяч, говорить, що у громади є 50 тисяч, а решту 50 просить дати в кредит. Банк погоджується.
Сільський голова зустрічається з директором будівельної компанії, вони домовляються все владнати (та для початку покласти до кишені по 25 тисяч, при цьому працівникам сільради голова говорить, що будівництво обійдеться у 150 тисяч доларів – ті вірять, бо не розуміються на економіці, вірять і решта жителів села).
Далі голова сільради разом із директором будівельної компанії звертаються до банку і говорять, що їм потрібні додаткові 50 тисяч. Але в банку відповідають: ні, ми все зрозуміли, ви обидва корумповані, ми вам більше нічого не дамо. Ті йдуть до іншого банку — там їм також відмовляють. Тоді вони звертаються до МВФ — там відразу погоджуються дати гроші, але за певних умов. Говорять, що в село відправлять трьох людей, які все обдивляться і скажуть ці умови.
Ось ці троє приїжджають, вивчають, чим живе село, потім приходять до голови сільради та повідомляють умови. По-перше, говорять, у вас щосереди проходить ярмарок: відсьогодні одне з місць на ринку зарезервовано для великої, скажімо, столичної компанії, яка виробляє продукти харчування та м’ясо. По-друге, є тут у вас невеличка ощадкаса — маленький філіал, що дає кредити тощо: тепер поруч стоятиме філіал великого банку. І останнє – у вас у центрі села є криниця, так от відтепер вона буде приватизована. Тільки давайте все це підтвердимо документально, щоб потім у дурному становищі перед людьми не опинилися. Корумпований голова сільради, звичайно ж, виконує всі вимоги.
Що відбувається далі? У селі відкривається філіал банку, який робить відмінні умови для клієнтів і ощадкаса за 3 місяці — банкрут. Тепер фінансова система села належить банкові. Наступні зміни відбуваються з ринком села: на ньому тепер місце займає велика корпорація, яка продає, наприклад, курятину — набагато дешевшу, ніж та, що пропонують місцеві фермери. Останні, звичайно ж, банкрутують. Тепер столична компанія може підвищити ціни на свою продукцію.
За місяць люди прокидаються, ідуть вранці до криниці, де завжди брали воду, і раптом бачать, що вона закрита. Біля неї стоїть табличка-вказівник: «Продаж води — там». Там – це в магазині, де вода вже розфасована у пластикові пляшки, і людям не залишається нічого іншого, як її купувати.
Ось сценарій, за яким працює МВФ. А людей весь час переконують, що це програми допомоги. Замість того, щоб підтримувати місцевого товаровиробника, робити нормальні умови для бізнесу, тим самим наповнюючи бюджети, влада по всьому світу просить гроші, а потім ділить їх незрозуміло куди. От і думайте, як їй потрібна Україна», — наголосив Олександр Саєнко.