Глухівчани підловили мера на некоректних фактах з історії
Глухівський мер Мішель Терещенко на мітингу ввів в оману глухівчан, повідомивши факт з історії рідної Франції щодо капітуляції нацистської Німеччини.
У День пам’яті та примирення, виступаючи перед учнями Глухівського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою в урочищі Борок, міський голова Мішель Терещенко сказав, що 8 травня – це день, коли німці підписали у Франції в місті Реймсі акт про капітуляцію перед союзними силами. Він також підкреслив, що цей день згадується у всій Європі як «День пам’яті та примирення», і Україна зараз також згадує про жертв війни та святкує мир разом з усією Європою. Мер Мішель читав заготований текст із папірця.
На офіційному сайті Глухівської міської ради розміщене вітання міського голови, в якому теж йде мова про день 8 травня – «це день, коли німці підписали у Франції акт про капітуляцію перед союзними силами наприкінці Другої світової війни. Цей день згадується у всій Європі як «День пам’яті та примирення».
Чому мер Мішель так вільно повівся з історичними фактами? Чому забув сказати, що Акт капітуляції Третього Рейху після Франції був підписаний ще раз – наступного дня у Берліні. Та й дати доволі вільно використовує мер-європеєць: всі історичні джерела стверджують, що у Реймсі німці підписали документ про капітуляцію у ніч проти 7 травня 1945 року, а у Берліні – пізно вночі 8 травня.
Дійсно, історично берлінський акт про капітуляцію не був першим. Але був основним.
Чому 74 роки тому здавалося б один і той самий документ підписали двічі? Коли радянські війська оточили Берлін, перед військовим керівництвом Третього рейху постало питання про збереження залишків Німеччини. Це було можливим, лише уникнувши беззастережної капітуляції. Тоді було прийнято рішення капітулювати тільки перед англо-американськими військами, але продовжувати бойові дії проти Червоної Армії.
Звісно, Радянський Союз висував вимогу беззастережної капітуляції як єдиної умови закінчення війни. Сталін вважав підписання акту в Реймсі лише попереднім протоколом і був невдоволений, що акт про капітуляцію Німеччини був підписаний у Франції, а не в столиці держави-агресора. Тим паче, що бойові дії на радянсько-німецькому фронті все ще тривали. За наполяганням керівництва СРСР, представники союзників повторно зібралися вже у Берліні і спільно з радянською стороною 8 травня 1945 року підписали ще один Акт про капітуляцію Німеччини. Сторони умовилися, що перший акт іменуватиметься попереднім, а другий – остаточним.
Тобто, беззастережна повна капітуляція збройних сил нацистської Німеччини визнана саме 8 травня у Берліні, і саме це стало відліком святкування у багатьох містах Європи. Так як на момент підписання документу за московським часом вже почалось 9 травня, то у СРСР День Перемоги традиційно відзначався у цей день.
2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня. Офіційно «День пам’яті та примирення» встановлений Указом Президента Петра Порошенка у 2015 р.
Отже, міський голова Мішель Терещенко ввів в оману школярів і всіх глухівчан, замінивши датою з історії рідної Франції загальновідомий європейський факт остаточної капітуляції нацистів.
«Я особисто чула промову Мішеля Терещенка. Озвучений ним факт заставив мене тут же все прогуглити. Не знаю, чи випадково він залишив у тіні підписання документу у Берліні 8 травня 1945 року чи ні – невідомо. Але знаю, що таке вільне жонглювання історичними даними неприпустиме», – коментує глухівчанка з історичною освітою, яка просить не вказувати прізвище.
nedelya.info