Поля біля фронту: як працюють фермери на прикордонні Сумщини
Фермерське господарство «Свєтлова» обробляє понад 1000 гектарів землі у Річківській громаді. Попри близькість до фронту, вирви від бомб на полях і постійну загрозу з неба, підприємство намагається утримувати обробіток наявних площ. Про те, скільки земель втрачено, чи вистачає працівників, які ризики існують та як господарство з ними справляється, розповів власник ФГ Вадим Свєтлов.
«Ми повернулися на ту саму площу, яка в нас і була»
Господарство базується у селі Річки, розташованому за 15 кілометрів від кордону з Росією. Усі угіддя ФГ зосереджені в межах Річківської сільської ради. Загалом у ФГ «Свєтлова» було 1300 гектарів угідь. Сьогодні господарство обробляє 1100 гектарів — взявши в суборенду землі господарств і холдингів, які перестали працювати в прикордонній зоні. Але цьогоріч підприємець не оброблятиме 200 гектарів своїх полів, розташованих за Річками у бік Росії.
«Виходить, повернулися на ту саму площу, яка в нас і була. Ми орендуємо паї у людей. Навіть за ті поля, що не обробляємо, — оці 200 гектарів, — ми все одно платимо орендну плату за цю землю. Поки ще платимо», — каже фермер.
Словом Свєтлова, орендна плата в районі висока через конкуренцію серед господарств, які там ще залишилися.
«У нас там кілька господарств, у тому числі холдинги поруч, тому ми конкуруємо за орендну плату. Всі холдинги там відмовилися. Там три великі холдинги у нас працюють, вони всі відмовилися від землі і пішли з того місця», — розповідає фермер.
Урожай і логістика
Господарство заздалегідь відмовилося засівати ділянки з високим ризиком того, що туди не вдасться дістатися до збору врожаю. Наразі зібрано пшеницю, триває збір гірчиці, попереду — соняшник, соя та кукурудза.
«Ми не знаємо, зберемо ми це чи ні, яка буде ситуація», — каже Свєтлов.
Найбільше в господарстві сіють соняшник, сою і пшеницю. Менше — кукурудзу та гірчицю.
Складські приміщення обстрілювали вже близько п’яти разів. Пошкоджені дахи там, де можливо, латають, там де ні — накривають плівкою. Зерно спочатку вивозять тракторами далі від кордону, де господарство орендує перевалочний майданчик для перевантаження зерна в зерновози.
«До нас їхати ніхто не хоче з вантажних машин. Тільки ми тракторами це веземо так далеко», — пояснює фермер. Зараз господарство шукає більші причепи для тракторів, щоб перевозити за раз більше зерна.
Безпека працівників
Люди, які працюють у полі, ризикують щодня, каже Свєтлов. Господарство забезпечує їх бронежилетами й касками для тих, хто хоче їх носити.
У деяких господарствах є пристрої для відстеження дронів, хоча вони фіксують не всі сигнали — БпЛА з оптоволоконним керуванням часто залишаються непоміченими. Тому працівники «слухають небо».
«На машинах стоять Старлінки, щоб був постійний зв’язок з інтернетом. Так само на полі є людина, яка дивиться в небо. Бо так ти на комбайні чи на тракторі нічого не чуєш, що відбувається там в небі».
На полях і трасах виставлені спостерігачі, які завчасно попереджають про дрони, що наближаються.
«Декілька вже було, що зупиняються вчасно, вибігають кудись в кущі, дрон пролітає, шукає, хто там водій. Тоді летить далі, якусь легкову машину вдарив, яка проїхала поруч», — розповідає фермер.
Втрати
Найбільших втрат зазнали складські приміщення господарства: торік поруч із складами впали КАБи, пошкодивши покриття, ворота та частину плит. Загальна сума пошкоджень перевищила мільйон гривень.
Господарство отримало компенсацію від обласної адміністрації за програмою, яка передбачала виплату до 100 тисяч гривень на один пошкоджений об’єкт, — загалом близько 200 тисяч гривень за три об’єкти. За ці кошти частково відновилися.
«У нас тільки криша по одній стороні складу пошкодилася на 400 тисяч, тільки з однієї сторони складу, а їх три. Уявіть, скільки це всього», — каже Свєтлов.
У серпні дрон пошкодив трактор і два причепи, а також підбив легкове авто господарства. Компенсації за пошкоджену техніку, за словами фермера, не передбачено.
«Торік восени військові зробили захист по наших полях. Просто витоптали нам збіжджя на 500 тисяч, мабуть. Мовчки, не попередивши, зробили і поїхали. Хоча можна було домовитися, почекати тиждень».
Собівартість і прибуток
Через необхідність возити зерно на елеватор за 100 кілометрів від села, собівартість продукції суттєво зросла: за оцінкою фермера, на 10–20%. Додатково подорожчало пальне, яке господарство змушене самостійно доставляти.
Прибуток господарства, за словами Свєтлова, впав приблизно на 20% від довоєнного рівня. Навесні 2026 року ситуація погіршилася: почастішали атаки FPV-дронів, які постійно моніторять рух техніки, через що вантажні перевізники остаточно відмовилися їздити в напрямку села.
Плани на наступний сезон господарство поки не визначило. Також, за словами фермера, село Річки було без електропостачання і зв’язку близько півтора місяця.
«Взагалі ніхто не міг приїхати його зробити. У мене зараз питання щоб команда працювала, щоб ми забезпечили всім, щоб безпека була. Це саме перше питання».
Люди
Завдяки можливості бронювання працівників-чоловіків, у господарстві зберігся весь основний склад команди: 15–17 осіб працюють у селі, ще близько десяти — в офісі в Сумах.
Із приблизно тисячі мешканців, які проживали в Річках до війни, зараз залишилося орієнтовно 300. У селі згоріли два магазини, працюють ще два продуктових.
Автобусне сполучення із селом відсутнє з весни цього року. Мешканці дістаються до траси Суми — Білопілля пішки або попутним транспортом, звідти — далі, бо автобусного сполучення по трасі теж немає.
Попри складні умови, на підприємстві виплачується заробітна плата працівникам — цього року зросла на 30%, зазначив фермер. Середня зарплата тракториста становить близько тисячі доларів, оприскувачі заробляють більше, а загалом по господарству — 15–20 тисяч гривень. Усі працівники офіційно оформлені та заброньовані.
«Війна в голові людей закінчується за 50 км від кордону»
«Морально складно просто працювати на тракторі, дивитися в небо… І насправді я б так сказав, що війна в голові людей закінчується за 50 км від кордону, все. Вони там вже війни не бачать. Хто б там не розказував, але війна ніде так не впливає на економіку, як біля кордону», — каже Вадим Свєтлов.
Серйозним викликом у 2026 році стали й труднощі з експортом зерна через обмежену пропускну здатність західного кордону, додає фермер.
На полях господарства регулярно знаходять небезпечні предмети — уламки збитих дронів, снаряди, іноді ракети. За оцінкою фермера, на полі площею 100 гектарів за сезон можуть виявити 10–20 таких знахідок.
«В тому році до нас ще приїздили ДСНС розміновувати боєприпаси, що не розірвалися. Зараз вже не приїжджають. Для них це вже ризикована зона».
Ракети, які лишаються на полях, працівники господарства не чіпають, а лише позначають місце їх падіння.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ - там ми даємо оперативну інформацію