Про загиблого захисника Олександра Голбана з Сумщини розповіла його дружина
Олександр Голбан з Сумщини захищав Україну з 2022 року, загинув у Курській області. Його дружина розповіла про чоловіка і просить підтримати петицію про присвоєння Олександру звання Героя України.
“Дуже тяжко давалися бої в Бахмуті, вони були в оточенні, з якого виходили. Моїм чоловіком було дуже багато винесено на плечах поранених хлопців, також загиблих”, — розповіла Юлія, дружина Олександра Голбана.
Олександр Голбан захищав Україну з 2022 року. Коли почалося широкомасштабне вторгнення, він був на заробітках у Польщі, мав там гарну роботу і зарплату, розповіла Юлія: “Він просто не зміг там знаходитись, знаючи, що тут я, двоє діток, в нас син і донька. І повернувся на Україну для захисту нашої Батьківщини”.
Пані Юлія розповідає, що її чоловік п’ять днів добирався додому, у Ромни, з Конотопа йшов пішки по окупованій території. Коли дістався дому, одразу пішов в ТЦК.
“Спочатку йому було відмовлено, оскільки він не служив, тому що він сирота, у 9 років він став сиротою. В 13 років, коли закінчив 9 класів, він зібрався і поїхав до Києва заробляти собі на життя. Там ми і познайомилися”, — ділиться Юлія.
У червні 2022 року Олександра призвали до війська. Військовій справі навчався у Німеччині та Британії, де увійшов у трійку найкращих учнів і отримав позивний “Бест”. Першим бойовим досвідом Олександра був контрнаступ у Харківській області, за нього він отримав нагороду.
Воював на Донеччині та Луганщині. Під час оборони Бахмуту зазнав травми хребта, кілька місяців проходив реабілітацію.
“Його мали списати з ДШБ, він був у 80-й ДШБ, але він відмовився і знову вступив в ряди своєї бригади”, — додала жінка.
Дружина Юлія розповіла, що Олександр дуже піклувався про своїх побратимів, не тільки виносив їх з поля бою, а й опікувався в періоди затишшя:
“Мій чоловік дуже любив готувати, він хлопців дуже балував різними вишуканими стравами, деякі хлопці навіть говорили, що їх вдома так жінки не годують, і вдячні за це, вони його називали “Наша мамка”.
Олександр завів сторінку у соцмережі, де розповідав про життя на фронті, і мав десятки тисяч підписників.
Дружина каже, що Олександр дуже любив тварин, опікувався ними і на фронті, вивозив з окупації. Собачку, яку вивіз з Бахмуту, назвали Сарделька.
“Вона могла за раз з’їсти 15-16 штук сардельок, так вони її і прозвали. Він про неї дуже піклувався, коли вона приводила цуценят, він приймав в неї пологи. Хотів її дому забрати, але, на жаль не встиг”, — поділилася дружина Олександра.
“Вони завжди йшли до нього. Навіть коли мій чоловік загинув, і було поховання, то після цього всі сусідські коти довгий час знаходилися у нас у дворі. Сусіди їх забирали, але вони все одно поверталися до нас у двір”, — розповіла Юлія.
Підгодовував Олександр і самотніх людей, яких знаходив у селах поруч з розташуванням підрозділу. Останній рік Олександр воював у Бахмутському районі, потім його підрозділ перекинули на Курщину. Там Олександр загинув 10 вересня 2024. За словами дружини, це було в той день, коли він мав їхати додому.
“Він перед загибеллю був нагороджений відзнакою від президента України і медаллю “За оборону України”. На жаль, цю медаль я вам не можу показати, бо коли мій чоловік загинув, вона згоріла в машині там, де він був”, — зізнається Юлія.
Жінка створила петицію про присвоєння чоловіку звання Героя України і звертається, аби люди підтримали її.
В Олександра Голбана залишилося двоє дітей 10 і 11 років. Його портрет – на Роменській Алеї Слави, поруч з іншими захисниками, які віддали життя за Україну. Дружина каже, що разом з рідними інших загиблих воїнів мріють, щоб тут встановили гучномовець, який оголошуватиме хвилину мовчання, над стендами закріпили ліхтарі.
Також просять у місцевої влади виділити територію, де можна посадити дубки і ялинки в пам’ять загиблих. Сподіваються, що ці питання найближчим часом будуть вирішені.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ