Пункт пропуску «Покровка – Колотилівка»: біженці повертаються в Україну пішки й під обстрілами
Щодня більше сотні українців повертаються на підконтрольну територію України через єдиний пункт пропуску «Покровка (Україна) – Колотилівка (РФ)». Серед тих, хто зустрічає біженців на українській Сумщині – волонтери Червоного Хреста України.
Сьогодні у Покровці гучно – через вибухи Червоний Хрест лише з другої спроби військові пропускають на перехід. А люди тим часом проходять пішки майже 2 кілометри «сірої зони». Добре, якщо своїми ногами. Бачимо вже ціле зібрання зламаних інвалідних візків.
Резонансне питання – «Невже не можна налагодити транспортування?!» Можна, якщо б російська сторона надала гарантії безпечного доступу в «сіру зону». Над цим працює купа державних інституцій й гуманітарних організацій (українських і міжнародних), але біженці досі повертаються пішки й під обстрілами. Волонтери, прикордонники й військові на цій ділянці працюють в таких самих умовах, аби пункт пропуску працював й через нього могли повертатись українці.
Історія кожного – гідна екранування, де особливе місце займатиме українська Покровка. Вона зараз закарбовує емоції повернення й одночасно прощається з останніми своїми жителями, які виїздять зі зруйнованих домівок. Лишаються ті, хто щодня забезпечує функціонування пункту пропуску.
Наближається зима, а значить перехід буде ще важчим через сніг і морози. Роботу волонтерів це теж ускладнить. Тому Загін швидкого реагування Сумської організації ТЧХУ разом з колегами з Національного Комітету ТЧХУ сьогодні працюють тут разом і визначаються, які технічні засоби ще потрібні.
Позашляховики, всюдихід, Ambulance й пальне для цієї техніки а також різноманітне обладнання – від рацій та прожекторів до спеціальних нош на колесах – поки попередній перелік, який треба забезпечити.
Наступний обʼєкт, який Червоний Хрест підтримує на постійній основі, – волонтерський центр «PLURITON» у Краснопіллі – це фільтраційний пункт через який проходять всі біженці. Потреби у постільній білизні, одноразовому посуді та транзитних наборах не зникають.
Також із найнеобхіднішого – ліків і продуктів потребують ті, хто попри всі обставини не може виїхати з 5-кілометрової зони. І саме волонтери привезуть допомогу навіть під загрозою обстрілів.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ