Дівчина із Сумщини поділилася досвідом та лайфхаками, які допоможуть адаптуватися українцям у Польщі
27-річна Марина Мекеда поділилась досвідом та лайфхаками, які допоможуть адаптуватись українцям у Польщі.
Марина народилась в Середино-Буді. По закінченню школи доля закинула її у Глухів. Там закінчила національний педуніверситет і залишилась не на один рік, бо знайшла улюблену для душі справу – кореспондент у газеті «НЕДЕЛЯ». Та рік тому від коханого, який на той час вже жив у Познані, отримала пропозицію руки і серця. Питання про те, що він повернеться в Україну, не стояло, тому Марина відправилася до Польщі. За рік вона багато чого взяла для себе і готова поділитись враженнями та лайфхаками з земляками, які, бува, також збираються покоряти простори сусіднього закордоння.
Очікування/реальність
Насправді заробітчани вже давно перестали розцінювати сусідню країну, як щось закордонне, бо тут на кожному кроці чути своїх, а суспільні сервіси, такі як банкомати, білетомати мають у списку українську мову обслуговування. У державних структурах також передбачені інфолінії, де можна отримати інформацію на українській мові, а у деяких великих містах президенти (мери), назначають уповноважених по справах іноземців.
Якщо ваша мета – заробити на квартиру в Києві, то можете про це забути. Польща не на стільки щедра на заробітні плати, як інші країни ЄС. Таку ж оплату, за великого бажання, можна знайти й у великих містах України. Якщо ви не володієте польською та якимись надможливостями (тобто, не маєте вузької спеціалізації), то навряд чи варто розраховувати на легку і високооплачувану роботу. Ваша кар’єра в Європі, імовірно, розпочнеться на складі чи заводі з шаленим 12-годинним графіком, інтенсивним фізичним навантаженням та не дуже великими грошовими ставками.
Хворіти в Європі дорого
Медичне страхування в Польщі – умовно обов’язкове. У разі офіційного працевлаштування можете розраховувати на базові медичні послуги. Сума страхування автоматично списується з вашої заробітної плати як податок. А як не маєте страховки, бо працюєте напівлегально – то дай вам Бог міцного здоров’я! Адже консультація з простої ГРВІ в приватній клініці (послугами державної лікарні без страховки не скористаєтеся) коштуватиме більше 100 злотих (800 грн). До речі, придбання більшості ліків потребує фахової консультації, адже препарати здебільшого продаються за рецептом.
Звісно, можете самостійно укласти контракт з приватною клінікою, сплачувати зі своєї кишені кожного місяця за «медичний абонемент», і в разі потреби звертатися за медичною допомогою в цю установу.
Лайфхаки
У Польщі існує багато соціальних програм для адаптації мігрантів: можна пройти безкоштовні курси польської мови, отримати будь-які юридичні поради, скористатися допомогою фахівців у пошуку роботи тощо. Знайти такі організації найпростіше в соціальних мережах, бо майже в кожному місті українці намагаються триматися один одного в інформаційному просторі. Ще одна корисний ніштяк – безкоштовні державні поліцеальні школи (навчальна сходинка після ліцею, на кшталт наших вищих професійних училищ), де напрями підготовки корегуються сучасними потребами ринку праці. Такі школи не проводять вступні іспити, потрібен тільки переклад вашого диплому про закінчення повної середньої освіти. Навчання в школі триває від 1 до 3 років, залежно від спеціальності. Після закінчення ви отримуєте свідоцтво, яке відкриває доступ до ринку праці. Із таким документом можна змінювати роботодавців без додаткових дозволів на роботу («освядчень», «запрошень»). Окрім того, він не обмежує коло вакансій – можете працювати будь-де і будь-ким, незалежно від здобутого в цій школі фаху. І таке свідоцтво – безстрокове. Гріх не скористатися цим лайфхаком, якщо ви приїхали до Польщі на довгий термін. До речі, навчання повністю польською, а це гарний шанс оволодіти мовою.
Трудові відносини
Тут існує кілька трудових договорів, найпопулярнішими є «умова о праце» та «умова злеценія». Найкращий варіант – перший, бо маєте повний соцпакет, 8-годинний робочий день, оплачувані відпустку та лікарняний. Стане в нагоді ваша українська вища освіта – у Польщі вона прирівнюється до 8 років робочого стажу. Дійсним є і трудовий стаж на території України. Можете розраховувати на 6 додаткових днів відпустки, якщо в сумі маєте від 10 років. Для цього варто перекласти диплом та трудову книжку польською в присяжного перекладача і передати це роботодавцю. Багато хто з українців про такий привілей не знає, і не кожен роботодавець буде про це розповідати.
У другому варіанті – маєте гнучкий 12-годинний графік, безоплатні відпустки, проте роботодавець має право звільнити вас, коли захоче і за будь-якої підстави.
Можна їхати по безвізу
Найдешевший і найоптимальніший варіант заробити в Польщі (бо з іншими країнами такий варіант поки неможливий) – не заморочуватися з візами, а зібрати валізку та їхати просто з біометричним паспортом. Але це добре, якщо по той бік кордону хтось зі знайомих і перевірених «нарішав» роботу, замовив запрошення від певного роботодавця, знайшов місце проживання. Згодом, якщо все вдасться, роботодавець може зробити вам документи (воєводське запрошення), і ви зможете легально залишитися на території Польщі після закінчення безвізу, наприклад, подавшись на карту тимчасового побиту. У цьому випадку не треба платити в Україні гроші фірмам-посередникам та чекати на документи із-за кордону.
Із плюсів
Співвідношення доходи/ціни – адекватне. Тут можна не замислюватися, що потрібніше – кілограм м’яса чи зимова куртка або чоботи. Купуєте і те, і інше, при цьому у вас залишається достатньо коштів, щоб спокійно прожити до наступної зарплати не на хлібі і воді. Навіть з однієї середньостатистичної зарплати можна придбати потриманий автомобіль. Але чи якісний буде цей транспорт – питання. Із винаймом житла також немає проблем – можна легко знайти собі помешкання згідно зі своїми уподобаннями та фінансами. Багато українців, які вже довгий час тут мешкають, беруть житло в іпотеку.
Люди, яким не виповнилося 26 років, отримують більшу заробітну плату, бо вони звільняються від сплати податку для фізичних осіб. Така політика спрямована на те, щоб молодь не виїжджала за кордон, населення працювало продуктивно та енергійно. Багато привілеїв тут студентам, їхня праця оплачується більше. Для підтримки молодих сімей з неповнолітніми дітьми держава запустила грошову програму 500+. Так, батьки кожного місяця отримують на кожну неповнолітню дитину 500 злотих, аж поки дитині не виповниться 18 років. Цими привілеями на рівні з поляками користуються й українці.
Особисті враження
Рівно рік минув відтоді, як я відправилася жити європейським життям із затишного Глухова в Познань. Спочатку зачаровує навколишня краса та велич – доглянуті будівлі, виважені архітектурні ансамблі, рівні тротуари, чітка розмітка на дорогах, чистий та точний (!) громадський транспорт, пишні клумби, дотримувані закони …але це саме той випадок, коли перше враження оманливе. Уся краса майже одразу змивається, а перед тобою постають суворі реалії: мовний бар’єр, бюрократична тяганина з документами, ходіння в муках адміністраціями, відчай у пошуках нормальної роботи. А потім жах від отриманої роботи. І все це підсилюється сумом за друзями, родичами, улюбленою роботою в газеті, за своїми прекрасними, але вже колишніми колегами. Сказати, що не легко – це нічого не сказати. Тільки зараз трохи починає відпускати ця напруга, коли все ж таки розумієш, що цей рік минув недарма. Я вже отримала карту тимчасового проживання на три роки. Зараз на порозі фінальних державних іспитів, закінчую ту саму поліцеальну школу. Уже можу без страху ходити до магазинів (на початку це для мене був неймовірний стрес: «А як у мене щось запитають по-польськи?!»), тепер уже розумію мову, можу на ламаному порозумітися в лікарні чи інших структурах. Прогрес є, проте маю намір не зупинятися, бо реалії того просто не дозволять.