Дослідження метеорних тіл та їхньої взаємодії з атмосферою Землі для сучасної науки має велике значення при вирішенні цілого ряду астрономічних, геофізичних і прикладних задач: вивчення походження та еволюції Сонячної системи, оцінка впливу метеоритної речовини на Землю, використання розсіяння радіохвиль на іонізованих метеорних слідах для потреб радіозв’язку, безпека польотів космічних апаратів тощо, пише на своїй сторінці у Фейсбук Борис Грудінін.

“Особливістю дослідження метеорної активності у радіодіапазоні є той факт, що реєструється не частина енергії, яка випромінюється під час згорання метеороїда в атмосфері, а частина перевипроміненої енергії від наземних трансляторів телерадіомовлення (так зване розсіяння вперед, від англ. – forward scattering).

Сьогодні реєстрація відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів в радіодіапазоні за допомогою метода прийому відлунь сигналів загоризонтних радіостанцій (FM, Frequency Modulation) проводиться з використанням чотирьох радіотрас, створених за ініціативою Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія» (НДІ «МАО»): Кельце–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 910 км; Стамбул–Миколаїв, частота 88.2 МГц, довжина 700 км; Соннеберг (Німеччина)–Львів, частота 91.7 МГц, довжина 900 км; Будапешт–Рівне, частота 94.8 МГц, довжина 635 км.

У квітні поточного року НДІ «МАО» уклала Угоду про співпрацю з Глухівським НПУ імені О. Довженка. В межах цієї Угоди на факультеті природничої і фізико-математичної освіти організовано роботу автоматизованого комплексу спостережень метеорів, який 5 серпня 2019 р. з успіхом запущено в дію. Складниками комплексу з реєстрації радіовідлунь є програмно керований приймач Realtek RTL2832U; направлена антена типу Ягі-Уда, розрахована на потрібний діапазон частот (88–108 МГц); програмне забезпечення для управління приймачем та збереження інформації; встановлений інтерпретатор мови програмування Python 3.4 з бібліотеками numpy, matplotlib, wave; програми обробки отриманих з ефіру масивів даних, розроблені на мові програмування Python.

Комплекс приймає сигнал потужної загоризонтної FM станції, розташованої в місті Кельце (Польща) на відстані приблизно 940 км від Глухова. FM станцію вибрано з урахуванням як азимутально-частотного розподілу шумів в місці розміщення комплексу, так і місць дислокацій, потужностей та частот випромінювання станцій передавачів і радіочастот.

Відтак в Україні відкрито нову радіотрасу реєстрації відлунь радіохвиль від іонізованих слідів метеороїдів (траса Кельце–Глухів, частота 88.2 МГц). За добу роботи комплексу вже зафіксовано 45 вторгнень із космосу!!! І це тільки початок! Відмічу, що дані фіксації рідіовідлунь автоматично передаються на сайт європейського проекту RMOB (англ. – Radio Meteor Observing Bulletin).

Особливо важливим для нас було відкрити радіотрасу до щорічного серпневого метеоритного дощу, який ще називають зорепадом Персеїди. Це явище є найвідомішим «зорепадом» і відбувається в період проходження Землі через шлейф комети Свіфта-Туттля (109P/Swift-Tuttle). Період зорепаду розпочався ще 15 липня 2019 року і закінчиться аж 17 серпня. Найбільш «зорепадна» ніч очікується в ніч з 12 на 13 серпня.

Дякую всім, хто долучився до реалізації цього проекту – ректору Глухівського НПУ ім. О. Довженка, доктору історичних наук, професору О. І. Курку; працівникам господарської частини разом із проректором з адміністративно-господарської роботи А. В. Коротичем; спеціалісту з обслуговування комп’ютерної техніки С. М. Кубану; декану факультету природничої і фізико-математичної освіти, кандидату педагогічних наук, доценту М. В. Хроленко; завкафедри фізико-математичної освіти та інформатики, доктору фізико-математичних наук, професору І. І. Качурику; ст. лаборанту кафедри фізико-математичної освіти та інформатики С. Б. Новікову та ін.”, – написав Борис Грудінін.