Молодий уродженець Чернігівщини відбував покарання в Шосткинській виправній колонії. До виходу на свободу йому залишалося всього 3 місяці. І, як це часто буває, якщо засуджений добре себе зарекомендував, то він досиджував строк не за колючим дротом, а на спеціальній дільниці в селищі Воздвиженськ.

Там для підопічних ШИК-66 встановлені не такі суворі правила, як на зоні. Основна вимога – своєчасно з’являтися на перекличку двічі на добу. А недавно ввечері одного засудженого недорахувалися. Перевірили поселення, і відразу ж стало зрозуміло – здійснена втеча!

Миттєво по бойовій тривозі був піднятий весь особовий склад виправної установи, викликали навіть тих, хто перебував на вихідних і не встиг навіть подрімати вдома після минулої зміни. Військовослужбовці, розбившись по загонах, прочісували місцевість цілодобово. Була висока ймовірність того, що укладений покинув Сумщину і поїхав до себе на батьківщину – у Чернігівську область. Так воно і сталося – утікач переховувався вдома, у місті Мена.

Під конвоєм його повернули в ШИК-66. Тільки тепер вже не на поселення у Воздвиженськ, а за колючий дріт, причому в спеціально відведене для порушників місце – у штрафний ізолятор. Це поглиблення в землі називають «ямою», воно залито бетоном і без вікон. У цьому карцері є лежак, але засудженому дозволяється на ньому сидіти або лежати лише вночі, а решту доби належить стояти або ходити. За тим, хто проштрафився, крізь ґрати безперервно стежить інспектор.

На даний момент правоохоронці вирішують подальшу долю уродженця Чернігівщини, а співробітники ШИК-66 не спускають з нього очей: щоб справа не дійшла до суїциду. Адже тепер ув’язнений звільниться вже не через місяці, а через роки… Що штовхнуло молоду людину на такий відчайдушний і ризикований крок – втекти з колонії, – з’ясовують слідчі.

На жаль, отримати коментарі з вуст керівництва виправної установи не вдалося, хоча в Харківське управління на ім’я начальника був направлений офіційний запит.

Джерело: shans.com.ua

Поділитися в соціальних мережах