На Сумщині соцпрацівник опинився за ґратами, але і там знайшов роботу
Що ви знаєте про Конотопський виправний центр №130, крім того, що він розташований в районі «Воронцово»? Наразі в ньому відбувають термін покарання приблизно 150 засуджених, а один із них є соцпрацівником та займається профілактикою ВІЛ.
Конотоп.City поспілкувалися із засудженим Анатолієм Поздєєвим та головним фахівцем з соціальної роботи Олександром Казнієнком.
«Вийду – знайду того, з ким коловся»
Місця позбавлення волі часто асоціюються з кримінальними фільмами й людьми, які колись «кололися» в гаражах та потрапили до колонії. Цей стереотип підкріплює дослідження на замовлення МОЗ: 30–90 % засуджених вживають наркотики до ув’язнення, а більшість з них це продовжує робити й після.
Як говорить соцпрацівник громадської організації «Клуб «Шанс» Олексадр Казнієнко, ті, хто мають досвід вживання ін’єкційних наркотиків, не сильно дивуються, коли дізнаються про позитивний тест на ВІЛ. Деякі звинувачують інших та реагують агресивно: «Вийду – знайду того, з ким коловся».
Говорити про ВІЛ з ув’язненими не просто, однак ще складніше – мотивувати їх зробити тест. У цьому випадку діє принцип «рівний-рівному» – тобто з ув’язненим має говорити ув’язнений.
Конопський виправний центр №130.
Так у 2017 році громадська організація «Клуб «Шанс» вперше в країні працевлаштувала засудженого у Роменській виправній колонії максимального рівня безпеки №56. Організація проводить заходи профілактики ВІЛ серед засуджених у рамках проєкту з фінансуванням благодійної організації «100% Життя».
Наразі в Сумській області таких місць декілька: Сумська виправна колонія середнього рівня безпеки №116 та Конопський виправний центр №130.
«Рівний-рівному»
Анатолій потрапив до конотопського виправного центру з сумського СІЗО понад рік тому. Причиною називає поганий вплив оточення, безробіття, що стало в результаті крадіжкою телефона.
Спочатку його поставили «нарядчиком» – це наближена до адміністрації людина, яка веде облік засуджених. Саме через його папір та ручку проходять усі новоприбульці й ті, які виходять на волю.
Значок «Клубу «Шанс»
Рік тому «Клуб «Шанс» взяв його на роботу як консультанта. Його завдання – мотивувати засуджених проходити тест на ВІЛ та, власне, проводити асистоване тестування. Анатолій спілкується з усіма «новенькими», проводить опитування на хвороби та пропонує зробити тест.
Одразу говорю, що я теж засуджений і відбуваю покарання. Хто довіряє, а хто сумнівається і вважає, що я місцевий працівник
Одні погоджують на тестування, бо адміністрація так сказала, інші – бо знають, що колись вживали ін’єкційні наркотики чи мали незахищений секс. Загалом, це проходить швидко, безболісно, а сам засуджений отримує мотиваційний набір: зубну щітку, пасту, станок, мило, туалетний папір.
Сам Анатолій тест не проводить: він дає тест та показує, як це робити. При цьому, він не має контактів з біоматеріалами, щоб не було ризику інфікування. Таким чином клієнт вчиться робити це сам і в разі потреби зможе просто придбати тест в аптеці після звільнення.
12 зі 155 ув’язнених мають ВІЛ
Якщо тест виявився позитивним, засуджений проходить повноцінне тестування в лікаря-інфекціоніста, ці дані вносять в карту та ставлять його на диспансерний облік. Далі з ВІЛ-позитивним працює соціальний працівник Олександр з Сум.
Анатолій Поздєєв (ліворуч) та Олександр Казнієнко (праворуч)
Якщо говорити цифрами, то за весь час роботи у конотопському центрі протестували до тисячі засуджених. Наразі зі 155 ув’язнених 12 людей мають ВІЛ. Соцпрацівник говорить, що найчастіше до центру приходять уже з ВІЛ або його виявляють у ще в сумському СІЗО
Однак є вірогідність того, що інфікуватися можуть і в центрі, скажімо, одним шприцом. Часто ці люди самі приходять до Анатолія тестуватися по разу у квартал. Інших тестує вже на виході з центру.
Сам Анатолій після закінчення терміну хоче знайти роботу та не пов’язувати себе з тими, хто «тягне вниз». Не виключає той варіант, щоб лишитися разом з «клубом» та далі займатися профілактикою ВІЛ.