У Сумах повісили карикатури з Путіним і Скабєєвою
У Сумах упродовж семи днів з плакатів на містян дивилися Путін, Сімоньян, Скабєєва й Пєсков. Цукр також ходив повз них і ловив себе на думці, що від такого мистецтва стає дискомфортно. Карикатури, згенеровані штучним інтелектом, у центральній частині міста розмістила громадська організація «Захисники Сумщини». Хотіли «підняти настрій сум’ян нікчемними фото тих, хто звик лякати й погрожувати», проте чи так воно спрацювало насправді? Дослідник гумору говорить: «Карикатури більше схожі на пропагандистські плакати й вже неактуальні». Розбираємося, чи є місце таким виставкам у центрі Сум у 2026 році?
Що хотів сказати цим автор
20 плакатів із зображеннями російських пропагандистів, політиків і світових диктаторів з’явилася в середмісті Сум на День сміху. Організатори дозволяли навіть плювати на експонати.
— Ми виставили їхні справжні обличчя. Нехай люди проходять і любуються. Навіть якщо хто хоче плюнути в ці карикатури, то ми не заперечуємо, — сказав під час відкриття виставки співзасновник «Захисників Сумщини» Володимир Біцак.
Усі карикатури створили за допомогою штучного інтелекту, пишуть організатори. Тому плакати мають яскраві кольори й чималу кількість промальованих деталей, нехарактерних для художніх картин. Також у написах місцями є помилки, як-от «Росія не нападаля на Украну». Під час відкриття відвідувачі оцінювали виставку в цілому позитивно. Самі ж організатори коментують експозицію так:
— Виставка про тих, хто звик лякати, погрожувати й будувати культ страху — але насправді виглядає жалюгідно, потворно й смішно, — написали організатори у Facebook.
Що про виставку думає дослідник карикатур
Такі карикатури на сьогодні неактуальні, бо більшість персонажів, як-от Кадиров, Скабєєва чи Гєрасімов, знаходяться поза публічним контекстом України. Так вважає Орест Семотюк — науковець Інституту славістики Польської Академії Наук та дослідник гумору. Каже, що це — не карикатури, а скоріше пропагандистсько-інформаційні плакати. Адже ці зображення не відповідають характеристикам якісних карикатур.
— Якщо говорити критично, то й назва фотовиставки «Диктатура в карикатурі» до кінця не зрозуміла: це не виставка фото, і також тут не усі персонажі — диктатори. Такі плакати ніби повертають нас у 2022 рік, тоді як карикатури це часто «про тут і зараз». Сьогодні в публічному просторі є актуальніші теми: імітація переговорів, ситуація на Близькому Сході, криза внутрішньої політики в Україні, — пояснює Орест.
Також, на його думку, «карикатури» із сумської виставки були перевантажені різними елементами: зайвими підписами й великою кількістю деталей. Ще вони шаблонні й поверхневі, бо містять передбачувані образи й стереотипні уявлення про негативних персонажів.
— Розгледіти у цих плакатах якийсь глибокий сенс може бути важко. Після перегляду карикатури людина має йти із «легкою задумою». А тут чимало кольорів й образів, поки їх всі роздивишся, то для наступної карикатури вже сил не вистачить. До того ж деякі образи повторюються. Коли таку виставку організовують в публічному просторі, то мають підходити до цього відповідально і з певним задумом, — розповідає Орест.
На думку експерта, якісна карикатура має бути актуальною, тобто відображати поточні події й персонажів, фіксуючи певний момент часу; лаконічною, до прикладу не завжди мати підписи; містити художні засоби, які показують контраст: порівняння, алюзії на історичні події чи на існуючих персонажів навіть із художніх творів. Наприклад, Путіна часто зображують в образі Гамлета, каже Орест.
— На карикатурі також мають зображати впізнаваних персонажів, символи чи візуальні метафори, за якими глядач має розуміти картинку. Також людям має бути зрозумілий культурний, політичний і соціальний контекст карикатури. Без цього її не «прочитають», — говорить Орест Семотюк.
А ці образи точно підіймають настрій?
Водночас дивлячись на карикатури виникає ще одне запитання: навіщо показувати ці обличчя й «аморальні образи» в центрі Сум? Чи справді це «підіймає настрій» — чи, навпаки, повертає росіян туди, звідки їх витісняють? Письменниця Оксана Забужко свого часу зауважила: увага до росіян завжди з’їдає час і місце, яке могло б належати українцям. Цю тезу можна застосовувати не лише до інтерв’ю чи дискусій, а й до публічного простору міста.
— Увага до росіян з’їла нам час, який би могли потратити на своїх. А нам же з вами є чим займатися, про кого говорити й на що тратити свій ресурс, — сказала Забужко в інтерв’ю для The Ukrainians.
Крім того, такі образи росіян у негативному контексті в міському просторі можуть впливати на нашу психіку. В дослідженні «Психологія російсько-української війни: внутрішній погляд» українські науковці пояснюють: контент із дегуманізованими образами ворога добре працює як мобілізаційний інструмент у найбільш кризові моменти, утім, «наслідки цього можуть бути дуже невтішні».
— Якщо показувати ворога в образі «нелюдини», то це нормалізує в суспільстві певний спосіб мислення. Коли ми масово ставимося схвально до дегуманізаційних практик комунікації, це може бути небезпечно. Надалі таку дегуманізацію можуть використовувати не лише для зовнішніх ворогів країни, а й для внутрішніх, і навіть окремих категорій населення, — пояснювали науковці в дослідженні.
Ці карикатури в центрі міста можуть негативно впливати на сум’ян, попри те, що гумор і висміювання ворога є способом опрацювання травматичного досвіду. Так вважає психотерапевтка Анастасія Дубровіна.
— Для когось це може бути розрядженням і полегшенням, проте й впливати негативно, коли людина вразлива чи проживає втрату. До того ж зараз значна частина українців зіштовхуються із важким досвідом через війну. Через це такі плакати можуть викликати огиду, заперечення і бажання якомога далі віддалитися від цих образів, російського впливу, — говорить Анастасія.
За словами психотерапевтки, карикатури на Путіна, Гєрасімова й інших в публічному просторі — це наче нагадування, що вони продовжують втручатися в наше життя. Ніби ми почали їх забувати, але через ці плакати знову нагадуємо собі, що вони існують і прагнуть нам нашкодити.
Також психологиня пояснює: в сум’ян має бути вибір — дивитися на ці карикатури чи ні. Несподівана зустріч із такими плакатами в центрі Сум може викликати негативні емоції, навіть огиду, і претензії до міста та організаторів.
— Чому мене змусили це побачити? Я не обирав, — саме таку реакцію може спровокувати виставка у відкритому просторі. Тому оптимальне місце для подібного — закрита галерея чи дворик, куди людина свідомо вирішує заходити, — говорить Анастасія.
Чим займаються «Захисники Сумщини»
Це не перша виставка від ГО «Захисники Сумщини» в центрі Сум. Першу влаштували 24 лютого, до роковин повномасштабного вторгнення. Тоді експонували світлини з різних громад Сумського району. На фотографіях — зруйновані житлові будинки, пошкоджені школи й лікарні, понівечена інфраструктура.
Пізніше з’ясувалося, що авторами деяких фото були журналісти і фотографи «Кордон Медіа» й «Цукру». ГО «Захисники Сумщини» використала їх без дозволу, замалювавши логотипи медіа. Володимир Біцак говорить, що за їхнього сприяння фото цієї виставки незабаром покажуть в Осло. Тоді як ситуацію із використанням світлин сумських медіа він коментує Цукру так:
— По-перше, не факт, що то їхні фотографії. По-друге, в інтернеті є незліченна кількість світлин із руйнуваннями Сумщини. Їх легко знайти за пошуком, а підписів авторства переважно немає. Я вважаю, що саме виставку зі злочинами росіян мають бачити по всьому світі, а не автора фото. Ми ж робимо це для Сумщини, тому було б добре підтримувати одне одного, лише так здобудемо перемогу, — каже Володимир.
Примітно що обидві виставки містять плакат з емблемою та написом назви ГО «Захисників Сумщини». Квітневу виставку вже зняли з експозиції, говорить чоловік, адже планували показувати її всього кілька днів. Свій задум показати саме такі карикатури організатор пояснює так:
— Звісно, зараз усім українцям не до сміху. Але щоб хоч трохи підняти настрій і наш бойовий дух, вирішили створити такі карикатури на диктаторів і пропагандистів. Ми для цього використали штучний інтелект, на наше здивування, він теж чудово знає про цих потвор і може їх правильно зобразити, — каже Володимир Біцак.
Чи потрібен дозвіл для таких виставок
Розміщення в українських містах об’єктів візуального мистецтва, як-от картин, фотографій, та інформаційних матеріалів, тобто плакатів й афіш, регулюється нормами й правилами, пояснює Ольга Брус — адвокатка об’єднання адвокатів Evrika Law. Правовий режим використання елементів інфраструктури визначається «Правилами благоустрою міста». До прикладу в Сум є такі правила, вони забороняють самовільно встановлювати рекламні конструкції та інформаційні чи рекламні плакати у місті.
Дії порушників кваліфікують за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення — «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів», пояснює адвокатка.
— Санкція статті передбачає для фізичних осіб штраф від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1 360 грн), в для посадових осіб та суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1 700 грн). Окрім накладення штрафу, законодавство передбачає такі дії щодо усунення правопорушення: примусовий демонтаж та відшкодування майнової шкоди, — розповідає Ольга Брус.
За словами Володимира Біцака, для двох виставок їхня громадська організація мала дозволи від Сумської МВА: надсилали відповідні запити й отримали погодження.
Адвокатка Ольга Брус також пояснила Цукру, чи могла ГО використати фото сумських медіа для своєї виставки без дозволу. За її словами такі дії, а ще й видалення логотипів, є грубим порушенням майнових і особистісних прав згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права».
— За ці правопорушення передбачена цивільноправова відповідальність, яка дозволяє правовласнику, тобто медіа, через суд вимагати вилучити світлини з виставки, відшкодувати моральну шкоду та стягнути фінансову компенсацію за кожний окремий факт незаконного використання фотографії. Ще передбачена адміністративна відповідальність: накладення штрафу з конфіскацією надрукованої контрафактної продукції, — говорить Ольга Брус.