На Миколая, коли країна жила радісним передчуттям новорічних свят, у Донецькій області, де тримає позиції 95-а десантно-штурмова бригада, бої не стихали. Троє наших десантників, виконуючи бойове завдання, підірвалися на міні-розтяжці. Один «200», двоє – «300». Один із тих важкопоранених – десантник-розвідник, 40-річний сумчанин Леонід Карпенко, повідомляє волонтерка Лариса Дорошенко.

«Я тільки й пам’ятаю, що був вибух, полум’я, посвист осколків, а чітко прийшов до пам’яті аж у шпитальній палаті, – намагається згадати момент свого поранення Леонід. – Що було між цими крайніми точками, напевне не знаю. Час від часу щось приходить на пам’ять… Може, марево, а може, і яв… Ніби глянув на праву ногу й зрозумів: все, капець. Нога дивовижно вивернута, камуфляж густо зачервонів. На фоні ноги – інші мої поранення просто «квіточки». Потім пригадую смутно, що хлопці мене тягнуть, і млосно так, білий світ перед очима пливе…».

Словом, боєць Карпенко вижив дивом. Завдяки міцному здоров’ю, вродженій чоловічій впертості та побратимам, котрі, ризикуючи власним життям, витягли мужнього «розвєдоса» подалі від лінії вогню. Втім боєць втратив багато крові, тож відлік йшов на години й хвилини…

«Бехою» – до медсанбата, потім шпиталь. На щастя, медикам вдалося стабілізувати Льонін стан, вберегти від ампутації ногу. А від 22 грудня – ось уже місяць – лікарі Київського військового шпиталю рятують пошматовану ногу. Кожні кілька днів – наркоз, операція-чистка, важке повернення в дійсність і біль. Довоєнний прикордонник, а нині десантник Леонід Карпенко, як справжній чоловік, стійко витримує всі хірургічні втручання. Наразі – дванадцять. А скільки їх буде попереду – хто знає. За словами військових хірургів, ортопедів, лікування та реабілітація воїна триватиме щонайменше рік…

«Леоніде, як справи?», – питаємо в телефонній розмові. «Слава Богу, вже краще», – чути у відповідь. І тільки хрипкий змучений голос дає розуміння, що по-справжньому “краще” буде нескоро. Адже треба загоїти обширні рани, відновити «добрячий шмат» стегнової кістки. Найімовірніше, на Льоню Карпенка чекає операція: якісний імплант має замінити розтрощену кістку, даючи надію на повноцінне життя.

Сьогодні, 27 січня, Леонід Карпенко святкує День народження. Так, поки на госпітальному ліжку. З апаратом Ілізарова на нозі та дренажними трубками… Найбільше, про що нині мріє – це якісна (й дороговартісна) операція з імплантування-відновлення функцій ноги. Давайте всім миром зробимо хлопцю безцінний дарунок.

Ваші посильні пожертви ви можете перерахувати на банківську картку: ПриватБанк №5168 7420 2086 3837, отримувач Карпенко Леонід Олександрович.

Або на рахунок Громадського фонду «СУМИ» – на програму «Допомога пораненим»: СФ ПриватБанк, рахунок: 26001055020584,
МФО: 337546, ЄДРПОУ: 39364679, зазначивши: “на лікування Леоніда Карпенка”.

Джерело: vsisumy.com

Поділитися в соціальних мережах