Уродженець Сумщини розповів про бої з військовими КНДР на Курському напрямку
26-річний Андрій — командир батареї управління та артилерійської розвідки, боронить кордони Сумщини — воює на Курському напрямку. У 2021 році він закінчив сумський університет, а вже навесні 2022 року, після вигнання російських військ із Сумщини пішов до військкомату. Свою історію розповів Суспільному.
“Війна мене застала 24 лютого у місті Суми, надалі виїхав до батьків, пробув місяць в частковій окупації, і відразу, як вибили ворожі війська з території Сумської області поїхав у військкомат”, — розповів командир батареї Андрій.
Так згадує перші дні повномасштабної війни командир батареї управління та артилерійської розвідки 61 окремої механізованої степової бригади Андрій. Чоловік розповідає: родом з Конотопського району, у 2021 році закінчив Сумський державний університет. Після перепідготовки в Національній академії сухопутних військ його призначили на посаду у 61 бригаду.
Андрій, командир батареї. Суспільне Суми
“Потрапив на Херсонський напрямок, а точніше можна сказати на Криворізький напрямок більше, брали участь в обороні Кривого Рогу і надалі в контрнаступі в Херсонській області. Вразила війна, яку я тільки в фільмах бачив, а там вже почалась рутинна робота”, — додав чоловік.
Рутинна робота за словами Андрія — це виявлення артилерійських підрозділів противника, дорозвідка їх за допомогою безпілотних літальних апаратів і коригування вогню артилерії: “Ворог теж навчився воювати дуже давно і вдається до різних хитрощів. І під будинки маскує: в розбитий будинок може ставити міномети, там чимось прикидати якимось сміттям, може так само бліндаж закривати накриттям, відпрацювати підняти це укриття відпрацювати закрити назад“.
Для того, аби виконати своє завдання, каже воїн, доводиться вмикати уяву та фантазувати:
“Де може ворог замаскувати, де може стояти міномет, де буде простіше його замаскувати ворогу, буває так що сам міномет не знайдеш, а знайдеш сліди бойові роботи там залишки боєкомплекту, ящики від снарядів і вже по цих ящиках від снарядів плюс-мінус розумієш точку”.
Нині каже Андрій його підрозділ боронить кордони Сумщини, виконує завдання на території Курської області:
“Зараз досить активно застосовують саме корейців у своїх м’ясних штурмах видовище таке не для слабкодухих, дуже багато живої сили в них, просто сунуть групами по 20 по 30 чоловік, для них це не проблема. Одна група закінчилась, одну групу знищили там 200-300-ті, заходить інша група. Залишаються ніжки та ріжки, по-різному, іноді нічого не залишається. Річ у тім, що вони приїхали на цю війну, вони не розуміють, може вже зараз і розуміють, що таке FPV- дрони, бомбери, сидить під будинком бачить того самого мавіка, навіть не ховається від нього“.
Андрій розповідає, що на відміну від російських солдатів, північнокорейські бійці ще не навчились реагувати на дронові атаки:
“Коли працює важкий бомбер то кацапи розбігаються в різні сторони, для них “Баба Яга” це щось страшне, коли “Баба Яга” зависає над групою корейців вони далі стоять в тому же місці, або далі роблять те, що робили”.
Поки що, додає Андрій він не одружений, йому легше воювати, вдома його чекають батьки.
“Іншого виходу нема, ми зобов’язані перемогти, інакше де ми будемо жити, у нас вихід один воювати до кінця, відбивати нашу територію і зміцнювати збройні сили для того, щоб надалі ніхто не захотів, навіть не подумав на нас напасти”, — додав військовий.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ